Ексклюзиви
понеділок, 07 листопада 2011 07:15

"Одні крадуть, бо грошей немає. Та більшість — просто по п'яні"

Автор: Фото: Ігор ХОМИЧ
  Дільничний інспектор Михайло Іванко спілкується зі школярем із села Звенигород Пустомитівського району Віталієм Макаром (у центрі). Той встановив на стодолі голуб’ятню. Сусід скаржиться, що птахи засмічують його територію
Дільничний інспектор Михайло Іванко спілкується зі школярем із села Звенигород Пустомитівського району Віталієм Макаром (у центрі). Той встановив на стодолі голуб’ятню. Сусід скаржиться, що птахи засмічують його територію

— Андрію, ти ж на суд у понеділок не спізнися, — дільничний інспектор 40-річний Михайло Іванко виглядає з вікна службової "дев'ятки".

— Миронович, буду вчасно, — відказує йому перехожий і прямує далі.

Разом з дільничним у п'ятницю зранку їдемо центральною вулицею села Звенигород Пустомитівського району. Звертаємо у подвір'я двоповерхового будинку.

— Малий поставив голуб'ятню над сараєм, — розповідає. — А сусід незадоволений. Мовляв, голуби гадять. Сусіда можна зрозуміти — він інвалід, на протезі ходить, раніше був директором народного дому. Але й хлопця шкода. Він росте без батька. Мати виховує його і племінника-сироту.

Зупиняємося біля під'їзду. Міліціонер замикає машину на ключ.

— Віталій, на тебе сусід скаржиться, — кличе з квартири школяра Віталія Макара, 14 років.

— Мені вуйко Степан, його племінник, дозволив, — відповідає той. Веде дільничного до сараю. — Я на його територію не заходжу. Те, що голуби гадять, то дошку спеціально поставлю, закрию все.

— Чому Миколайович скаржиться?

— Я йому поясню все.

Михайло Іванко сідає в авто, прямує до сільської ради. Зустрічні машини сигналять.

— У мене у підпорядкуванні дві сільради — Старосільська і Звенигородська, — розповідає дорогою. — В одній три села, в іншій чотири. Часу бракує. Було би в добі 48 годин, то, може, встигав би. Працюю тут 16 років. Спершу був помічником, потім дільничним, тепер старший дільничний. Живу у Давидові, у будинку тестя.

Говорить, більшість злочинів на селі — це крадіжки.

— Одні крадуть, бо грошей немає. Та більшість — просто по п'яні. Нещодавно був випадок. Хлопчина повертався з роботи у Львові, біля супермаркету побачив порожній візок, вхопив його і поїхав. Зупинили його за кілометр, на під'їзді до села. Або в Давидові прямо в барі чоловік напідпитку потягнув майно приватного підприємця. Яке? Сушену рибу і картку поповнення на 30 гривень. Склали адміністративний протокол. Молоді машини цуплять. Тут же траса поряд. Один малий попросив підвезти. По дорозі каже водієві: "У вас щось колесо стукає". Доки той дивився, сів за кермо і погнав. Наркоманів зараз майже немає. Це років шість тому була проблема. Табельну зброю за весь час роботи застосовувати не доводилося.

Дільничний інспектор приймає громадян у сільрадах за графіком. Заходимо до кабінету сільського голови Звенигорода Наталії Толопко, 44 роки. Там сидить і землевпорядник Степан Тераз, 56 років.

— Мироновича іноді й серед ночі підриваємо, — розповідає голова сільради. — Буває, дзвонить мені жінка: "Чоловік у запої, прийшов додому, б'є всіх". Телефоную дільничному, і разом їдемо порядок наводити. Але він фізично не може бути у двох місцях. Минулого тижня душевно хворий ходив по селу. Його племінниця телефонує, боїться, щоб під яку машину не втрапив. Я до Мироновича, а він: "Я не можу, я в Давидові. Тут чоловік повісився".

— Одного дільничного на дві сільради не вистачає, — додає Степан Тераз. — Сам Звенигород має у довжину 7 кілометрів. До сусідніх сіл теж по 5 кілометрів. Спробуй всюди встигнути.

Пільги мали до 2005 року

У Львівській області є 663 дільничних інспекторів. З них 481 обслуговує сільську місцевість. Працюють за нормами — у місті на одного дільничного має припадати не більш як 2 тис. жителів, у селі — не більш як 3 тис.

— Звичайно, така кількість дільничних замала, — говорить 40-річний Любомир Попов, виконувач обов'язків начальника дільничних інспекторів обласного управління МВС. — Але це норми, затверджені міністерством. Службовим автотранспортом забезпечені менш як половина дільничних. В основному в село йдуть працювати молоді міліціонери. Заохочуємо їх подяками та грамотами.

— Працювати сільським інспектором — невдячна справа, — каже дільничний з Буського району. Не називається. — Територію, яку обслуговує участковий, визначають за кількістю населення. Але у Львові стільки людей живе у двох-трьох "панельках", а тут — у кількох селах, між якими по 10 кілометрів. Бензину виділяють з розрахунку 100 кілометрів на день. Цього не вистачає, мусимо докуповувати з власної кишені. А зарплата — копійки. В участкового — 1400 гривень, у старшого дільничного — 2 тисячі. До 2005 року мали пільги — не платили за газ і тільки половину за світло. Ющенко це все прибрав.

 

Зараз ви читаєте новину «"Одні крадуть, бо грошей немає. Та більшість — просто по п'яні"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути