"Начальство сказало пускати всіх, кому приспічило"

 

Торік Львівська міська рада зобов'язала керівників закладів громадського харчування, комунальних підприємств та державних установ пускати перехожих у туалет. Чи брати з відвідувачів гроші за вбиральню, заклади можуть вирішувати самі.

У п'ятницю о 16.00 у центрі Львова людно. Старою частиною міста гуляють групи туристів. Тут є тільки один громадський туалет — із тильного боку Ратуші. Вхід — 2 грн.

— Хто знає про безплатні вбиральні, туди не ходить, — каже Ірина, 24 роки. Торгує вітальними листівками на пл. Ринок. — Найближче звідси — туалети в мерії, один на першому поверсі, інший — на другому, біля сесійної зали. Я частіше на другий поверх ходжу. Там чистіше. Є п'ять кабінок, великі дзеркала. Навіть покурити можна. Я б сама не додумалася, що за туалет можна не платити. Подружка в мерії працює, розказала. А так би 4 гривні в день на природні потреби йшло, — сміється.

Міська рада відчинена до 21.00. Охоронець на вході не питає перепустки.

— У день чоловік 100 у туалети ходять, — розповідає. — Нам начальство сказало пускати всіх, кому приспічило. Прибиральниці незадоволені — більше роботи, та й люди не всі культурні.

За 50 м від мерії — кав'ярня "Цар-кава". Запитую дівчину за стійкою, чи можна сходити в туалет.

— Послуга платна, з вас дві гривні. Або щось купіть, буде безкоштовно.

Мої 2 грн кладе в кишеню фартуха.

На вході до найпопулярнішого серед туристів кафе "Криївка" стоїть чоловік старшого віку, переодягнений у вояка повстанської армії. Тримає муляж автомата.

— Пароль, — каже грізно.

— Слава Україні! — відповідаю. — Можна в туалет сходити?

— Героям слава! Можна, там на поверх нижче спустіться. Але назад не спішіть, "Зеника" (фірмове пиво закладу. — "ГПУ") випийте, вушко свиняче з'їжте, — припрошує "упівець".

У туалеті чотири просторі кабінки. На їх стінах видряпані анекдоти. У черзі четверо людей. Відвідати вбиральню безкоштовно дозволяють і в інших закладах мережі "Фест" — "Мазох-кафе", "Гасовій лямпі". Але там менше кабінок, черга довша.

На вул. Вірменській безкоштовно пустили до туалету в кафе "Дзиґа", в ресторані "Мон Піус".

Біля входу до кафе — кондитерської "Рудий кіт" на розі Вірменської та Краківської зустрічає офіціантка Ольга. Говорить, у туалет пускає тільки відвідувачів.

— А ви чули про ухвалу міської ради? — запитую.

— Ні, не чули, — відказує різко і показує на вихід.

Навпроти пам'ятника королю Данилу на пл. Галицькій є відкрите кафе. Там 10 столиків навколо фонтана і кіоск із пивом та гарячою випічкою. Позаду — біотуалет на замку. Прошу ключ у продавщиці.

— Шо-то я не пріпомінаю, щоб ти щось у нас купляла, — відповідає та. Витирає пилюку з прилавка.

— Не купувала, — відповідаю. — Але мені дуже треба сходити в туалет, можу заплатити.

— Тільки для клієнтів, мені надоїло за кожним прибирати, — зачиняє віконечко.

Вбиральні у Палаці мистецтв на вул. Коперніка, 17 нещодавно відремонтували. Поміняли сантехніку, стіни розмалювали копіями робіт Ботічеллі та малюнками скульптур Родена.

— Пускаємо людей у туалет безкоштовно. Таким чином привертаємо увагу до нашого мистецького центру, — всміхається директор Палацу Юрій Гнатковський, 36 років. — У наших кабінках навіть фотографуються.

— Якщо вас не пустили в туалет — пишіть на цей заклад скаргу в жек за місцем його знаходження або залиште повідомлення на "гарячій лінії" мерії. Наші фахівці проведуть роз'яснювальну бесіду, — радить Ірина Кулинич, 50 років, із Департаменту економічної політики Львова. — Щодо плати за користування туалетом — це право власника її встановлювати. Адже йому потрібно оплатити водопостачання, водовідведення, роботу прибиральниці.

×