"Одягнеш маску і бахіли. На грип у родині ніхто не хворіє, ні? Не питай дітей, чи ти хлопчик чи дівчинка. Вони всі лисенькі й однакові, а на такі запитання ображаються. Від хіміотерапії дуже вразливі — можуть сміятися, а за хвилину плакати і сваритися", — дає настанови 23-річна Наталія Баландюк, волонтер благодійного фонду "Крила надії". У суботу зранку ідемо з нею у Львівську обласну спеціалізовану клінічну лікарню на вул. Дністерська, 27. Тут у їдальні хірургічного відділення проходитиме заняття з арт-терапії — лікування творчістю.

Фонд "Крила надії" працює чотири роки. Основна мета — допомогти онкохворим дітям. П'ятеро штатних працівників і 30 волонтерів збирають гроші на їхнє лікування, провідують у лікарнях, домовляються з приватними медичними центрами про знижки. Заняття з арт-терапії проводять у семи відділеннях дитячих клінік Львова.

Заходимо до їдальні. За столами сидять четверо дітей. Баландюк і двоє дівчат-волонтерок роздають їм аркуші, фарби, пензлики.

— Малює сьогодні молодша група. Мало дітей прийшли. Решта на процедурах або додому після хіміотерапії поїхали, — каже Наталія. — Зазвичай приходять 8–10 діток. Маємо дві групи — до 10 рочків і старші. Фонд подає наші заняття з арт-терапією як соціальний проект у міську раду. Два роки поспіль ми виграємо цей гранд. Допомагають матеріалами і художники, і мистецькі магазини.

До руки кожної дитини прикріплений катетер із лікувальним розчином, поряд стоїть залізний тримач на колесах. Малеча повинна постійно возити його за собою.

4-річний Юрій Сидоров виводить чорною фарбою кружечки і фігури. Його мати Леся, 42 роки, допомагає малювати зірки:

— Ми другий раз у цій лікарні. Самі із Буcька, маю ще двох старших дітей. Три роки тому у Юри обнаружили нейробластому на четвертій стадії. Вилікували тоді. Хоча це був дуже тяжкий випадок. Знову приїхали сюди перед Різдвом з отруєнням, болів животик. У Юрчика взяли біопсію, провели томографію черевної порожнини. Виявили три пухлини біля нирок. Пройшли курс хіміотерапії. Він її важко переніс, бо вставати з ліжка не можна, скиглив дуже. Зрадів, що закінчили. Через тиждень робитимемо магнітно-резонансну томографію. А потім, якщо треба, операцію. Ясно, що гроші закінчилися. Наша родина давно у боргах. Добре, що є "Крила надії". 2009-го нам зібрали гроші на операцію, на поїздку до Москви на консультацію. Цього разу також дуже сподіваємося на підтримку небайдужих.

— Один день лікування онкохворої дитини батькам коштує в середньому 7 тисяч гривень, — каже 34-річна Наталя Ліпська, директор фонду "Крила надії". — Перші три місяці вони шукають гроші самі, потім звертаються до нас. Ми вивчаємо, що потрібно, консультуємося з лікарями. Щоб не було такого, що можна лікуватися у Львові, а батьки хочуть у Польщі. Збираємо інформацію про дитину, фотографуємо, пишемо діагноз, розміщуємо на нашому інтернет-сайті, на всеукраїнських сайтах допомоги, залучаємо журналістів, розсилаємо прохання про допомогу по адресах наших постійних благодійників. Зараз опікуємося 24 дітками. Жертвують дуже багато людей, криза на це не вплинула. Бізнесмени, чиновники, звичайні люди з усієї України. Найбільше — анонімно. Є такі, що дають лише одноразову допомогу, але багато хто кожного місяця надсилає на наш рахунок гроші. Ми цих людей ніколи не бачили.

На сайті "Крил надії" є інформація, скільки коштів надійшло на рахунок фонду і на що їх витратили.

— Гроші, які до нас надходять як безадресна допомога, розподіляємо таким чином: 50 відсотків іде на закупівлю необхідних загальних медпрепаратів, 20 — на термінові дорогі реактиви, 10 — розхідні матеріали, 10 — обладнання, 10 — на обстеження магнітно-резонансною томографією, — каже Ліпська. — Якщо благодійник скеровує свої пожертви на допомогу конкретній дитині, одразу купуємо необхідні медпрепарати, оплачуємо операції, обстеження. Готівки не даємо. В окремих випадках можемо надати кошти на проїзд до місця лікування.

×