— Обласна рада щороку виділяє кошти на мікропроекти для сільських громад. Сума змінюється залежно від бюджету. Цього року виділили 750 тисяч гривень, — розповідає Андрій Бондаренко, 35 років, з обласної ради. — На участь у конкурсі подали 68 заяв, перемогли 20. Головна умова такої підтримки — 50 відсотків фінансує сільрада, 50 — обласна.
На які цілі можна подавати заявку?
— На ремонти шкіл, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, приміщення сільрад, на енергоощадні технології для них, на будівництво спортивних і дитячих майданчиків, встановлення пам'ятників. Головне, щоби в проектах аргументували, наскільки важливою є ця потреба. Адже їх розглядають восьмеро незалежних експертів, які працюють при обласній раді.
У Жидачівському районі громада виграла гроші на ремонт школи, у селах Неслухів і Полонична Кам'янка-Буського — на вуличне освітлення, у селищі Добротвір того ж району — на дитячий майданчик, у Жидачеві — на ремонт міського музею.
Максимальна сума проекту — 100 тисяч гривень. Тобто з обласного бюджету можемо виділити не більш як 50 тисяч.
Крім цих мікропроектів, щороку є одна-дві цільові програми. 2011-го був конкурс на найчистіший населений пункт. У жовтні місто-переможець Рава-Руська виграло 90 тисяч гривень, селище Олесько Буського району, села Бунів Яворівського та Гірське Миколаївського — по 50 тисяч гривень. Ці кошти можуть використати на потреби громади.
Як правильно розробити проект?
— Сільський голова сам із цим навряд чи впорається. Він повинен звернутися в районну раду або адміністрацію. Допомогти йому можуть у відділах — юридичному, фінансовому, економіки, житлового господарства чи освіти. Усе залежить від специфіки проекту.
Як сільські голови можуть дізнатися про програми?
— Ми їх повідомляємо. Для цього при облраді є спеціальна структура — асоціація місцевих рад "Ради Львівщини". Спочатку збираємо голів райрад, розказуємо, що вони мають говорити сільським головам. Збирали минулого тижня, перед тим — у кінці вересня. Ті вчать сільських голів у своєму районі. Але не всі війти з'являються на ці зустрічі. Якщо голова безініціативний, його може підігнати депутат — сільський, районний, обласний. Або директор школи, садочка. Питайте війта, на які проекти він подавав заявку. Як ні, то чому.
Найактивніше беруть участь голови із Старосамбірського, Бродівського, Городоцького, Жидачівського, Мостиського районів.
У сільрадах вистачає коштів на співфінансування?
— Так, адже 50 тисяч у сільраді знайдеться. Зрештою, бувають і дешевші проекти. Можна знайти 10 тисяч гривень і просити нові вікна для клубу.
Селам із конфесійними чварами не допомагають
Західноукраїнський ресурсний центр, що на вул. Лисенка, 21, у Львові, співпрацює із закордонними благодійними фондами. При участі в його проектах громада фінансує 20% робіт.
— Ми не просто оплачуємо, а прагнемо навчити людей давати собі раду, хочемо повпливати на їхню свідомість. Бо ж не можна чекати подачок, треба самому організовуватися. Проводимо навчання, тренінги, консультації телефоном, роздаємо літературу, — розповідає Максим Філяк, 32 роки, керівник проектів Центру на громадських засадах. — Тому для початку в селі має створитися ініціативна група, далі — громадська організація, на яку ми перекидатимемо кошти. Перш, ніж їх виділити, наші працівники виїжджають на місце, вивчають ситуацію. Якщо в селі є сварки між працівниками школи, амбулаторії, членами громади, головою — ми повертаємося і йдемо. Якщо конфесійні чвари — питання навіть не розглядаємо. Відсутність конфліктів — це наша головна умова.
Про проекти центру можна дізнатися на їхньому сайті. Щоб узяти участь, слід відправити лист електронною поштою. Якщо з'являється інформація про новий проект, у додатку є анкета, яку треба заповнити.
1
Коментарі