Наручний годинник із гербом області від Львівської облдержадміністрації отримав на Міжнародний День інвалідів параолімпієць зі Львова Роман Павлик, 29 років. Він інвалід другої групи за опорно-руховим апаратом. На цьогорічній Параолімпіаді в Лондоні здобув дві золоті та дві бронзові медалі у змаганнях з легкої атлетики.
— Годинник коштує не більше тисячі гривень, — каже спортсмен. — Параолімпійцям в Дніпропетровській та Одеській областях давали квартири, машини. Мені обідно, думав, хоч премію якусь дадуть. Житла бракує. Живу в хаті в селі Сокільники під Львовом з бабушкою, дідом, сестрою, яка має свою сім'ю, дітей. У двох кімнатах нас восьмеро. Чотири роки тому мені дали 8 соток землі під будівництво. Але нічого там зробити не можу, бо цю землю сільський голова позабирав у людей. Та й будуватися на пустирі, де нема ні одної хати, не хочу.
— Не чула, щоб параолімпійцям дарували автомобілі, — коментує Оксана Вацеба, 46 років, заступник начальника управління з питань фізичної культури та спорту області. — Можливо, це якісь приватні презенти. Ми не можемо виділяти кошти на подарунки параолімпійцям з обласного бюджету, їх і так недостатньо. Тоді ми позбавимо цих грошей учнів дитячо-юнацьких шкіл, тих же шкіл інвалідів, які сьогодні не мають пандусів, убиралень. Роман Павлик трохи спекулює. Візьмімо й порахуймо: він здобув чотири параолімпійські медалі. Преміальні кошти від держави за ці нагороди дорівнювали олімпійським. За скромними підрахунками, разом це понад мільйон гривень. Хіба цього недостатньо? А земельну ділянку він отримав. Якщо є якісь проблеми, то хай розбирається місцева рада.
7 
1
Коментарі