42-річний Василь Кіт із села Лішня Демидівського району Рівненщини має кота-курця Матроскіна. Він почав палити півтора року тому.
— Я курю ще зі школи. От Матроскін і нанюхався тютюнового диму, йому сподобалося, — розповідає власник кота.
Василь дає йому дві-три легкі цигарки з фільтром щодня. Прикурює і ставить котові в рот. Той тримає цигарку зубами і курить, не затягуючись. Коли дим потрапляє в очі, примружується.
Господар прикурює й собі. Слідкує за тим, щоб Матроскін не пропалив дірку в дивані.
— Потім він іде їсти м"ясо й лягає спати, — каже Василь Кіт. — Маємо ще кішку Марко, вона теж курить. Але всього цигарку на добу.
Куриво чоловік тримає на газовому котлі. Переконаний, що так нікотин випаровується.
5-річний Матроскін розуміє лише команди англійською, а однорічна Марко — французькою. Так їх привчив господар. На звичне "киць-киць" вони не реагують.
— Я 18 років викладав ці мови у школі в райцентрі. Потім у мене почалися проблеми із зором, я отримав інвалідність, — розповідає Василь Кіт. — Тепер даю дітям приватні уроки. Тим і живу. Ще продаю курей.
Василь одружений із 39-річною Ольгою, викладачкою української мови. Жінка боїться, щоб їхній син 10-річний Петро не став курцем.
— Дитина бачить, що тато й коти курять, — каже вона. — Мушу слідкувати, щоб син не брав цигарок.
3 
1
Коментарі