Любов Павлів, 35 років, село Стрілки Старосамбірського району:
— Минулої суботи чоловік о другій ночі вигнав із хати. Сказав, як не приведу доньку з клубу, буду спати на дворі. Поплакала трохи на ґанку та й пішла в інший кінець села за 4 кілометри. У клуб мене не пустили. Мусила чекати, доки не вийде хтось зі знайомих малої, щоб її покликали. Як по дорозі йшли обоє плакали. Мені обідно було, що 2 години мерзла. А їй стидно, бо тепер півклубу знає, що по неї мама прийшла. Цих вихідних уже вдома сиділа.
Дмитро Муляр, 25 років, Бродівський район:
— Був торік улітку і точно останній раз. У село приїхало троє якихось крутеликів. Понапивалися та ну до наших дівчат чіплятися. Нас зібралося десь зо 15 пацанів. Вийшли за клуб поговорити. Трохи їх провчили і розійшлися. Через два тижні під дискотеку в село прикотилося, певно, з 10 машин. Вилізли громили з бітами, ланцюгами. Загнали всіх у клуб, двері, вікна позакривали і зробили місиво. Я ше легко обійшовся — струс мозку. Дружбану череп проломили. Три тижні в реанімації лежав.
Орися Петрущак, 69 років, село Копитів Сокальського району:
— Ходила до клубу на Андрія. Файно було. Зібралися всі — від малого до великого. Співали, танцювали, шуткували. Молоді дівоньки гадали. Мені навіть тоже закортіло. Сусідка Марися одразу відбила охоту. Каже, твій Андрій ше в гробу не встиг влягтися, а ти тут фіглі показуєш.
Василь Щур, 23 роки, Львів:
— На різдвяні свята їздив до баби в село на Дрогобиччину. Ходив до сільського клубу. Мені там подобається. Музика не гірша. Дівчата прості, не випендрюються. Побачили, що я з міста — самі почали приставати. У Львові, щоб піти на дискотеку, треба мати як мінімум дві сотні. Там вклався в 50-ку.
2 
1
Коментарі