четвер, 15 липня 2010 20:11

Коли постав "унітаз", львів"яни взялися за голови

"Бізнесменам зазвичай усе одно, що будувати — аби воно приносило прибуток, — каже Андрій Салюк, 43 роки, голова обласної організації Українського товариства охорони пам"яток історичної культури. — А керівництво Львова вводить їх в оману. Кажуть, що не можна відновлювати втрачену пам"ятку, а потрібно оголосити конкурс і звести щось сучасне".

Спілкуємося біля порожньої ділянки на пл. Міцкевича, 9. Поряд — під номером 10 приміщення "Укрсоцбанку". Через форму і облицювання плиткою львів"яни прозвали його "унітазом".

— Із ХІХ століття тут стояли два триповерхові будинки, — розповідає Андрій Петрович. — У 1991 році будинок номер 10 згорів. Після пожежі його ще можна було відбудувати. Простояв кілька років і розсипався. Що тут збудують, нікого не цікавило. Тільки, коли постав "унітаз", львів"яни взялися за голови. А це можна було попередити. Тепер автори проекту розповідають, що це сучасна архітектура, на якій ми не розуміємося.

Андрій Салюк переконаний, що на Міцкевича, 9 може постати схожа будівля. Минулого місяця в Інтернеті з"явилися фотографії проекту готелю, який планують звести на цьому місці. Шестиповерхова споруда з високою мансардою повністю закриє вид на міську ратушу та кафедральний римо-католицький костел із пл. Міцкевича.

— На цьому місці навмисно зберегли фрагменти фасаду, щоб можна було їх використати при відбудові. Але зараз міська рада змінила концепцію — оголосили конкурс для архітекторів. Тобто тут можуть збудувати все, що завгодно.

Прямуємо в інший кінець старого міста, на вул. Івана Федорова. До ХІХ ст. тут був єврейський квартал. Тепер на місці кількох будинків планують спорудити готель. Поки що ведуть археологічні роботи.

— За проектом, інвестор мав відреставрувати будинок на Івана Федорова, 28, — розповідає Салюк. — Проте зараз цю кам"яницю майже повністю розібрали. Кажуть, вона в поганому стані. Але ж тоді потрібно ремонтувати її, а не руйнувати далі.

Салюк переконаний, що найефективніше впливати на інвестора громадою. Так було з будівництвом на розі вул. Краківської та Вірменської. Минулого літа львів"янам представили проект готелю австрійського архітектора Германа Губерта. Він пропонував звести будинок ламаної форми, який опирався би на високі палі. У народі проект отримав назву "бункер". Проти нього виступили львів"яни. Користувачі Інтернету провели дві акції протесту.

— Нам пощастило, що інвестор виявився совісною людиною, — каже Андрій. — Він зрозумів, що "бункер" не прикрасить наше місто, а навпаки спотворить його. Було оголошено другий конкурс. Запропоновані на ньому проекти частково відтворюють забудову, яка була до 1930-х. Тобто не буде вирваною з контексту старого Львова. Це наш другий успіх. Перший був 2004 року, коли ми не дозволили тодішньому меру Любомиру Буняку "відновити" Високий замок.

Ще одна скандальна будівля — на горі Цитадель. Під час Другої світової війни тут розташовувався концтабір, в якому загинули 150 тис. військовополонених. Тепер на цьому місці хочуть звести готель із великою конференц-залою і підземним паркінгом.

— Туристи їдуть до Львова, щоб побачити стародавню архітектуру, — вважає Салюк. — Обшитий склом банк на площі Ринок нікого не зацікавить. Через таке будівництво Львів цілком може мати клопоти з ЮНЕСКО. Уже мали зауваження через "Укрсоцбанк". Ще кілька непродуманих кроків — і можна буде знімати з ратуші табличку, яка інформує, що місто перебуває у списку архітектурної спадщини ЮНЕСКО.

Через будівництво "Сорбонни" посунули пам"ятник Федьковичу

Жилелям Івано-Франківська в історичній частині міста не подобаються три сучасні будівлі — будинок фірми "Надія" позаду ратуші, торговельні центри "Арс" та "Легенда" на пл. Ринок.

— На жаль, маємо обмежений вплив на забудовників, — каже Ігор Олесневич, 45 років, із міського управління архітектури та містобудування. — Наприклад, із минулого року точаться дискусії навколо торговельного центру "Мальва". Колись на його місці був пасаж родини Гартенберґів, збудований ще 1904 року. В цій будівлі були магазини, а на другому поверсі — популярна кав"ярня "Едісон". Під час Першої світової війни будинки, які знаходилися біля пасажу, були зруйновані, залишився тільки внутрішній дворик. На початку 1990-х його відреставрували і збудували "Мальву". Сьогодні є інвестори, які хочуть реконструювати пасаж. Але громада проти того, щоб забудовували історичну частину міста. Тому проект заморозили. Хоча я вважаю, що потрібно йти в ногу з часом і будувати щось нове, аби прикрасити старе.

Чернівчани обурені зведенням у центрі міста розважального комплексу "Сорбонна". Його споруджують на вул. Університетській за 400 м від головного корпусу Національного університету ім. Федьковича. Пам"ятник цьому письменнику через будівництво посунули на 30 м.

— "Сорбонна" знаходиться в охоронній зоні неподалік колишньої резиденції митрополитів Буковини, яку номінують до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, — каже Олена Пушкова, начальник міського відділу охорони культурної спадщини. — Проведено кілька перевірок інспекції Держбудконтролю, складено акти про порушення будівництва, є приписи і сплачено штрафи. Але роботи тривають.

Жителі Ужгорода проти будівництва на пл. Петефі в центрі міста. Там планують установити торговельний павільйон. Архітектори запевняють, що за потреби його можна буде розібрати.

Зараз ви читаєте новину «Коли постав "унітаз", львів"яни взялися за голови». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути