Ексклюзиви
Пʼятниця, 13 липня 2007 07:00

Йосип Музика вилікувася від туберкульозу кісток

Автор: фото: Юлія ЛІПІЧ
  Йосип Музика більшу частину життя мав першу групу інвалідності, потім — другу, а цього року отримав третю
Йосип Музика більшу частину життя мав першу групу інвалідності, потім — другу, а цього року отримав третю

73-річний Йосип Музика вже півстоліття не виїжджає з міста Добромиль Старосамбірського району Львівської області. Повітря соляних шахт допомогло йому вилікувати туберкульоз кісток. Лікарі сумнівалися, що він узагалі колись стане на ноги.

У 19 років Йосип працював електриком на Бориславській електростанції. Там йому на ліву ногу впав електричний стовп. Після удару боліли ноги і спина. А через два роки чоловік узагалі перестав ходити.

— Я звернувся у Дрогобицький тубдиспансер, там мене направили у туберкульозну лікарню в Мостиському районі, — розповідає Йосип Михайлович. — Пролежав там чотири місяці. Лікар обіцяв за сезон вилікувати, а потім розвів руками.

Лежачого Музику відвезли назад у Добромиль. Але й місцеві лікарі не змогли допомогти. Дали направлення у санаторій. Тут він нерухомо пролежав п"ять років. За той час закінчив чотири останні класи вечірки-десятирічки.

— То було цікаве навчання, — розповідає чоловік. — У школі діти виходять до дошки, щось пишуть. А ми все лежачи робили.

— Там була сильнєйша школа, — підтримує розмову дружина, 70-річна Алла Музика. — Учителі були дуже вимогливі, бо вважали, що хворим вистачає часу, щоб до уроків підготуватися.

Алла Іванівна закінчила Первомайське медичне училище у Миколаївській області. Із села Рощахівка Бобринецького району Кіровоградської області приїхала до Добромиля на практику в санаторій.

— Нас тоді 19 чоловік сюди направили, — пригадує вона. — Я з дівчатами в гуртожитку жила. Йосип найвередливішим був. Усе йому не так. То незадоволений, що м"ясо жирне принесла, то не так подала. А сам лежав і все на мої ноги дивився. І запропонував стати його дружиною.

Алла погодилася. Їх розписали. Вона довгенько приховувала це, від гуртожитівських подруг паспорт ховала. А потім усе розповіла, додому матері телеграму відправила.

Він нерухомо пролежав п"ять років

— Коли про нас усі дізналися, мене викликала начмед санаторію і каже: "Що ти зробила? Ти що, не розумієш, він — інвалід на все життя?". А я їй: "Що зробила — те зробила. Значить, буду мати інваліда".

Алла вивозила чоловіка в інвалідному візку до соляних шахт. Йосип дихав свіжим соляним повітрям.

— Через два роки лежачого режиму я відчув значне полегшення, — каже він. — Уже не болів хребет, на ноги на милицях потихеньку почав ставати.

У санаторії в Алли та Йосипа народився первісток. Хлопчика назвали Сергієм.

— Хотів, аби мене швидше виписали з лікарні, — продовжує Йосип Михайлович. — Аж раптом сильно ліве коліно заболіло. Зробили пункцію, двісті мілілітрів рідини викачали — і знову лежачий режим. У ліжку грав на гітарі, мандоліні. Перед медичним персоналом санаторію виступав у оркестрі лежачих хворих.

— А я вірила, що повітря соляних шахт, озерна вода і спокійний сімейний мікроклімат допоможуть йому піднятися на ноги, — каже Алла Іванівна. — До всього терпіння необхідне.

Через п"ять років Йосипу дозволили на милицях ходити по палаті. Згодом відпустили додому. Дали інвалідність першої групи.

Молодій сім"ї у Добромилі дали державну хату при санаторії. Із часом Йосип та Алла викупили житло. Живуть у ньому й досі.

— Ми нікуди з Добромиля не виїжджали. Лікарі казали, що, якби не повітря соляних шахт, то Йосип не зміг би ходити, — запевняє Алла Іванівна.

Спочатку чоловік удома сидів, маленького Сергійка доглядав. А через рік улаштувався на місцевий гумовий завод. Через дев"ять років у Музик народився другий син, Олександр.

— А мені все легше й легше ставало, — говорить Йосип Михайлович. — Згодом дали другу групу інвалідності, а цього року — третю. Якщо хтось скаже, що я кривий, то подам до суду. Я ногу прямо тримаю, а не криво.

Зараз ви читаєте новину «Йосип Музика вилікувася від туберкульозу кісток». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 884
Голосування Чи готуєте “тривожну валізку” у разі можливого нападу Росії на Україну?
  • Так, вже склали потрібні речі
  • Зберу, коли загроза буде більш очевидною
  • Ні, це нагнітання паніки
  • Мені до цього байдуже
Переглянути