38-річного Олега Хільчука з міста Корець Рівненської області серед білого дня двоє невідомих палицею перебили обидві руки та проломили череп.
Хільчуки мешкають у багатоквартирному будинку напроти районної лікарні. На стіні поряд із під"їздом і досі кривава пляма. Щоб потрапити в кваритиру, довелося довго говорити з Олегом по телефону. Після нападу Хільчуки бояться впускати чужих.
Олег ходить по квартирі без сорочки. На грудях — срібний хрестик, обидві руки перебинтовані по лікті. На плечах — синці, губа змащена зеленкою. Чоловік пробує поворушити пальцями.
— Позавчора виписали з лікарні. Але руки зростуться лише за два місяці, — сумно каже Олег Хільчук. — Потім треба буде ходити на масаж, щоб розминати м"язи. Коли стану до роботи — навіть не уявляю.
Олег — професійний іконописець. Розписує православні храми. Ще пише пейзажі та натюрморти — для душі.
Три тижні тому художника запросили розписати православний храм у Білгороді-Дністровському Одеської області, де сатаністи спалили церкву. Місцеві художники завершили половину розписів, а Олег із кумом Миколою Горєловим мали відновити купол та олтар. На Хільчука замовники вийшли через посередника.
— Ми з кумом приїхали на три дні — роздивитися, що треба зробити. Ходили по музеях, церквах і галереях. Говорили з людьми, — пригадує художник. — Я поїхав додому. Потім мав знову їхати до Одеси на два-три місяці. Треба було сфотографувати старі фрески, здерти закопчену фарбу й розписати церкву заново.
О восьмій ранку Олег піднімався сходами до свого будинку в Корці. Дружина не знала, коли він повернеться з Одеської області. Чоловік тримав сумку з особистими речами та презент — коробку з шоколадними цукерками. Нападники налетіли несподівано. Хільчук не встиг роздивитись облич.
Бабці зауважили, що чоловіки говорили дуже чистою українською
— В очі світило сонце. Я на мить осліп й опинився від удару на землі, — каже Олег. — Сумка випала з рук. Я знепритомнів.
Що було далі — не знає. Зловмисники кілька разів щосили вдарили по руках, потім проламали палицею череп. І втекли.
35-річна дружина Олега Світлана розливає запашну каву. Обережно вкладає горня чоловікові в пальці й сідає поруч.
Світлана розповідає, що не передчувала біди.
— Ми з 12-річним сином Дімою спали на канапі у вітальні, — пригадує. — Раптом чую дзвінок у двері, але якийсь різкий, чужий — Олег дзвонить інакше. Відкриваю, а сусіди вносять його під руки! З обличчя кров на підлогу капає. А руки висять "гармошкою".
Непритомного Олега знайшов сусід Костянтин, що живе напроти.
— Він разів сім повторив: "у мене поламані руки? мені зламали руки? дуже боляче?". І все, — каже Світлана. — Більше Олег нічого не пам"ятає. Питав, як опинився у дворі та що з ним сталося. Навіть забув, що їздив до Одеси.
Викликали "швидку".
— У лікарні пробув тиждень. Зробили операцію на черепі. Почав потроху згадувати Одесу "незлим тихим словом", — невесело каже художник. — Хто мене бив — згадати не можу.
Сусіди пригадують, що того ранку бачили на подвір"ї двох незнайомих чоловіків. Один із них тримав у руці щось схоже на замотану палицю.
— Бабці зауважили, що чоловіки говорили дуже чистою українською мовою, без акценту, — каже Світлана. — Один наче сказав: "Чого його так довго немає? Може, піднімемось у квартиру?".
Після нападу чоловіки вибігли на вулицю, й слід обірвався. Хільчуки думають, що вони сіли в авто чи заховалися десь у будинку.
Подружжя переконане, що напад пов"язаний із поїздкою Олега до Одеси. Можливо, комусь невигідно, щоб він отримав крупне замовлення.
— Я мав при собі мобільний телефон, сто доларів і триста гривень, цифровий фотоапарат за 400 доларів. Вони нічого не взяли, — знизує плечима Олег. — І ще, коли людину просто б"ють — луплять все тіло, а не ламають руки.
Олег каже, що ніколи не чув погроз на свою адресу.
— Я розписував храми в Києві, Дніпропетровську, в Росії — 15 церков і три собори. Ніхто не дорікав, що відбираю у когось кусок хліба. Якби мене хтось "попередив", я би відступився, — запевняє художник.
— Та у нього і ворогів немає, — дивується Світлана. — Олег дуже спокійний, терплячий. За все подружнє життя не чула від нього матюка.
Після побиття Олега Хільчуки закриваються на замок, а їхні сусіди пильно стежать за всіма, хто приходить у двір.
Нападників досі не знайшли. За фактом побиття порушено кримінальну справу. Свідків попросили допомогти скласти фоторобот злочинців.
1 
1
Коментарі