Найдавніше в Україні об'єднання співвласників багатоквартирних будинків ОСББ розташоване у Львові на вул. Кастелівка. Цьогоріч святкуватиме 50-ліття. Це цегляна 5-поверхівка на два під'їзди, 20 квартир.
— У радянські часи терміна ОСББ не було, — розповідає Любомир Лиско, 71 рік, голова об'єднання. — Наш будинок — це кооператив працівників освіти. Самі складалися на будівництво. Після здачі до жеку не пристали. Я очолюю кооператив 19 років. 1997-го перейменували його на ОСББ, назвали "Вчитель".
Спілкуємося у 3-кімнатці Любомира Романовича. На столі стоїть старий комп'ютер, принтер. Поряд шафа з документами, вони займають усі полиці. Лиско працює викладачем лісотехнічного університету.
— Через будинок докторську не захистив, — сміється. — Увесь свій вільний час тут проводжу. То комусь трубу прорвало, то сусід гучно музику включив — усі до мене біжать скаржитися. Коли постало питання про ОСББ, треба було, щоб усі квартири були приватизовані. Хтось 18 рублів шкодував, комусь ліньки було в БТІ їхати. Я сам гроші вибивав, сам у чергах стояв. Зате користь помітили одразу. От треба було нам відключитися від опалення "Промприладу" і приєднатися до "Львівтеплоенерго". То місто нам на це виділило 80 тисяч гривень.
Щомісяця мешканці сплачують квартплату — близько 2 грн за квадратний метр свого житла. У цю вартість входять освітлення сходової клітки, вивезення сміття, послуги банку. А також щомісячні витрати на ремонт будинку.
— Збираємо з людей гроші по потребі, — продовжує Лиско. — От поміняли каналізаційну трубу в стояку. Заплатили 2 тисячі. Поділив цю суму на всі квартири і вніс у квартплату, розтермінував на три місяці. На дверях вивісив розрахунок, щоб усі бачили, за що віддають гроші. Більше грошей лишається нам. Цього літа полатали ями на подвір'ї, почистили димоходи. Наступного літа замінимо вікна на сходовій, відремонтуємо балкони на фасаді. В опалювальний сезон ремонтів не робимо, адже в цей час люди і так більше платять через подачу тепла — до 5 гривень за метр.
Більшість мешканців живуть тут від часу зведення будинку. Це переважно пенсіонери, колишні вчителі. Виходимо у коридор. Востаннє робили ремонт шість років тому. Сходова клітка пофарбована в синє. Видно, що давно, але стіни не обдерті.
— Подивіться, як у нас чисто, — 73-річна Лідія Данчук підіймається сходами. — Ніхто не свинячить, бо знає, що то своя власність. Прибираємо по черзі. Або хто має бажання усю сходову клітку помити — то миє. То ж не важко. Я квіти посадила в коридорі, тюль на вікно повісила. Економимо на прибиральницях. Треба довідку якусь — подзвонила до Любомира Романовича ввечері, наступного дня все готово.
Бухгалтерію ОСББ веде вчителька із першого під'їзду за 300 грн на місяць. Таку ж платню отримує двірничка — вона підмітає подвір'я двічі на тиждень.
— Я зарплати не одержую, — розказує голова об'єднання. — Беру кошти тільки за папір, щоб друкувати документи. Електриків викликаємо по угоді, а не платимо зарплату весь місяць. Прийшов, полагодив, отримав гроші. Три роки тому приєднали прибудинкову територію — 1992 квадратні метри. Платимо за неї 800 грн податку на рік. Тут невелике асфальтоване подвір'я, квітник навколо. Шість наших жінок узялися висаджувати квіти. Тепер виставимо мешканцям плату за користування подвір'ям. Адже воно належить усім, а машини ставлять лише кілька людей. Установимо на спільних зборах їм якийсь тариф за парковку. Хто поставить на газоні — штраф 300 гривень.
Через півроку Любомир Романович планує залишити посаду. Охочих замінити його у будинку немає, тож візьмуть у штат домоправителя. Яку він матиме зарплату, вирішать на загальних зборах.
31 
1
Коментарі
1