Не менш як по 56 дітей народжуються останні три роки у селі Пісочна Миколаївського району. Це одне з небагатьох сіл області, де народжуваність переважає над смертністю. У селі немає дитячого садка, учням бракує місця в школі.
— У моєї доньки — троє малих. Та і взагалі по селу багато дітей родиться. Чому? Не знаю. Кажуть, бо у нас сільський голова молодий. Вчора на відправі священик жартував, що наше село є центром Європи. Сюди легкий доїзд з усіх сторін. Та для молодьожі тут нема місця. Родиш дитину — шість років сиди в хаті, поки воно до школи не піде. А школа наша на вулик подібна. Один в одного на головах сидять. Тому своїм дітям кажу: "Тікайте до Львова", — опівдні в понеділок місцева мешканка 64-річна Марія Павлівна гуляє з 2-річним онуком.
Зі Львова до Пісочної їхати годину. Село розташоване на березі Дністра, біля шосейної дороги та залізниці Львів — Стрий. Тут живуть 2,5 тис. осіб. Більшість щоранку добирається на роботу в сусідні міста Новий Розділ, Миколаїв, Стрий. Уздовж центральної вулиці — три невеликі крамниці та один міні-маркет. Сільрада ділить старе приміщення з відділенням Ощадбанку. На дверях каси написано: "Поїхала на нараду".
— До нашої сільради належить Пісочна, Черниця та Надітичі, разом 4 тисячі населення, — війт Андрій Кос, 45 років, відкриває малий блокнот. — На границі сіл розташовані амбулаторія, народний дім, школа. Коли я закінчував, школа була Пісочненська, тепер Черницька. Збудована 1939 року. Але тоді Пісочна мала триста дворів, зараз — 650. Були роки, коли навчалися 700 дітей. Робили чотири класи: "А", "Б", "В", "Г", ходили у дві зміни. У 1990-тих пішла криза, діти стали менше родитися. З нового тисячоліття ситуація покращилася. Особливо, коли Ющенко ввів хороші дотації за народження. У нас люди віруючі, усі греко-католики. Жінки бояться вбивати дітей в утробі. Чому в сусідньому Новому Роздолі, інших селах, ситуація гірша, не можу сказати. Мабуть, так Бог вирішив.
Дзвонить по мобільному, просить, щоб хтось з учителів підвіз машиною до школи. Триповерхова будівля накрита старою черепицею. Зі стін відлітає штукатурка. На верхньому поверсі колись було житло вчителів, тепер облаштували навчальні класи. Збоку стоїть незавершена добудова. У школі — 450 учнів. 160 найменших перевели у колишній дитячий садок.
— Учнів удвічі більше, ніж передбачено. Не маємо актового залу, спортзалу, їдальні, харчоблоку, — 43-річна Ірина Мороз, заступник директора з виховної роботи, з класним журналом заходить в учительську на першому поверсі. Педагоги кутаються у теплі шарфи, дехто накинув куртку чи пальто.
— У нас пічне опалення. Перший-другий поверхи взагалі не прогріваються, — пояснює вчителька. — Діти часто хворіють. Коли були сильні морози, уроки скорочували до 25 хвилин, перерви — до 5. Школярі на уроках одягають рукавиці. Дівчатка старі шерстяні шарфи кладуть на стільці. Наголошуємо, щоби брали з дому канапочку, яблучко, в термосі чай. У класах грибок. Коли добудову ставили, не передбачили, що через з'єднання вода потече. Ціле літо батьки штукатурку зі стін зривали, забілювали, але воно знову затекло.
Прямуємо в навчальний клас. У невеликій кімнаті тісняться 29 п'ятикласників. Поставили додаткові парти, що передали з Німеччини як гуманітарну допомогу. Остання парта впирається у вішак з одягом, інша — у кахельну пічку.
— Дякувати Богові, є таке поняття як вибори, — каже Ірина Ярославівна. — Один кандидат у депутати пару пластикових вікон спрезентував. 2008 року в нас була епідемія гепатиту "А", чиновники мусили облаштувати внутрішні туалети. Раніше діти на вулицю бігали.
О першій дня учні розходяться по домівках. У центрі села з автобуса-"школярика" виходять близько 30 дітей. Вони навчаються в сусідньому селі Київець за 4 км від Пісочної. 37-річний Руслан Котула зустрічає доньку Тетяну, 12 років, сина-третьокласника Романа. Бере їхні портфелі.
— У Київецькій школі цивілізація — і спортзал є, і басейн. Діти перезувне носять. Таня входить у дівчачу футбольну команду, — розповідає. — А тут що? Дітей багато — уваги мало. Всі закутані сидять. Мала вже буде ту школу закінчувати. А нашу хай би до ладу довели, то малого переведемо, аби час на дорогу не тратив.
30 220 дітей народилися торік в області. Найвищий рівень народжуваності зафіксовано в Турківському районі — 172 дитини на 10 тис. населення. Найнижчий показник — у Новому Роздолі, 92 дитини на 10 тис.
7 
1
Коментарі