Вікторія Зубенко, якій зараз 5 років, уперше вийшла надвір кілька місяців тому. Сталося це після того, як її забрали від матері і діда працівники кримінальної міліції. Дівчинку ховали в напівпідвальній квартирі в центрі Луцька.
— Нехай віддадуть моїх украдених дітей. Я їх народила і виховую, як умію, — каже позбавлена батьківських прав 32-річна Світлана Зубенко.
Вона зі своїм батьком Володимиром, 50 років, живе у цокольному приміщенні дев"ятиповерхівки. Навесні 2002 року жінка, перед тим як народити Вікторію, втекла з пологового будинку додому. Про дівчинку нікому не зізналася. Віка досі не має свідоцтва про народження.
Живе родина бідно. Світлана працює прибиральницею, її батько безробітний. Перебиваються переважно хлібом, картоплею та салом. Дівчинку взагалі не випускали на вулицю. Бавилася вона тільки на підвальних сходах із псом.
— Вікторії ніби не існувало на світі: не була зареєстрована у РАЦСі, ніде не перебувала на обліку і не обслуговувалася дільничним педіатром, — розповідає начальник служби у справах неповнолітніх Луцького міськвиконкому Федір Шульган, 43 роки. — У квартиру господарі нікого не впускали. Біля входу з двору постійно прив"язані дві собаки.
2004 року сусіди викликали до Зубенків "швидку". На порозі оселі стояла Світлана і тримала в паперовому згортку мертве немовля. Народила сама, у квартирі. Жінку доправили до лікарні, бо відкрилася кровотеча. 2-річну Віку мати з дідом заховали від медиків у шафі.
Удруге "швидка" приїхала до Зубенків торік у вересні. Світлана знову зустріла зі згортком — тепер у ньому був син. Тоді сусіди сказали, що в хаті, можливо, переховують ще одну дитину.
Світлана тримала в паперовому згортку мертве немовля
Так міліціонери знайшли Вікторію. Чиновники звернулися до суду, той позбавив Світлану батьківських прав. Два тижні тому дівчинка потрапила до дитячого будинку "Сонечко" в місті Ківерці за 10 км од Луцька. Її братика Артема прямо з пологового будинку відіслали в ясла-садочок Луцького дитбудинку.
У кімнаті для ігор Вікторія тримається осторонь інших дітей. Бавиться лялькою, поглядає у вікно.
— Тьотя Ніна, коли підемо гуляти? — запитує у виховательки.
— Вона вже призвичаїлася до колективу. Але постійно проситься надвір — хоче піти до лісу, побачити річку, — розповідає заступниця завідувача Ківерцівського дитбудинку Ніна Куршіль, 33 роки.
Зубенко хоче забрати дітей назад. Кілька разів навідувалася додому до членів опікунської ради. Якось цілу ніч просиділа в квартирі директора Луцького будинку дитини Володимира Алейнікова. Світлана може поновити свої права через суд, якщо експертна комісія доведе, що вона психічно здорова. Однак жінка відмовляється від експертизи і не хоче судитися за дітей.
За словами сусідів, Світлана не п"є і не вживає наркотики. Ті, хто пам"ятають її з дитинства, кажуть, що вона росла життєрадісною дівчинкою. Але разюче змінилася в 13 років. Тоді її батьки розлучилися. Мати виїхала з Луцька, дівчина залишилася з батьком. Поширилися чутки, нібито він домагається доньки. П"ять років тому в квартирі Зубенків народилася Вікторія, потім — мертве дитя та Артем.
— Світлана запевняє, що батько дітей — якийсь заробітчанин. Насправді вона повністю підкорена рідному татові — офіційному дідові Віки. Цей чоловік керує донькою, — кажуть у службі у справах неповнолітніх.
Хто батько Вікторії та Артема, можна встановити. Для цього треба провести генетичну експертизу. Однак Зубенки відмовляються від неї.
За місяць Вікторії оформлять свідоцтво про народження. Тимчасові опікуни не поспішають шукати для неї та Артема прийомних батьків. Сподіваються, що батьківські права буде повернено їхній матері.
3 
1
Коментарі