У Рівненському зоопарку безплатно катають на конях дітей, хворих на дитячий церебральний параліч. Щодня в гарну погоду сюди приходить понад десяток сімей.

— Цей метод називається іпотерапія. Енергія та тепло спини коня передаються людині, — пояснює завідувач кінного сектору зоопарку Надія Ляшук, 36 років. — Окрім того, їзда верхи тренує хребет, добре впливає на спинний мозок, вирівнює осанку. Для хворих важливе й саме спілкування з твариною.

Працювати з дітьми допомагають добровільні помічниці — 14-річна Катерина Арафаїлова та її подруга Олена Хіль, 17 років. Обидві дівчини вправно сидять на конях.

— Ми займаємося їздою верхи більше чотирьох років, — каже Олена. — Сміливих малюків саджаємо у сідло самих, без батьків, а кобилу ведемо на поводу.

Заняття тривають з 16.00 до 18.00. Найбільше відвідувачів буває з середи по суботу. Брати-близнюки Олександр і Володимир Пюро катаються по черзі. Хлопцям по 6 років.

— Саша старший на кілька хвилин, тому завжди опікується братом, — усміхається 38-річна мати Світлана. — Він здоровіший, а у Вови погано працює права рука. Обом поставили діагноз ДЦП у віці одного року.

Жінка обирає для прогулянок 18-річну кобилу-"гуцулку" Машу. У неї спокійний норов і рівна хода.

— Не боюся, що вона збрикне і скине дитину, — говорить Світлана Пюро. — Навпаки, вона ступає дуже обережно, сама допомагає малюку триматися на спині. Хоча хлопцям дуже подобається і молодша Зорька, яка може підскочити.

Володимир сідає верхи, а мати веде кобилу за собою. Роблять кілька кругів уздовж паркової алеї.

Наїзниці дозволяють дітям власноруч годувати тварин. Дають моркву, капусту, сухарики.

— Іпотерапія дає надію на одужання, — переконана Надія Ляшук. — Але треба займатися не менше року. Деякі діти дуже бояться коней, не хочуть сідати верхи. Зате більшість малюків задоволена. На лікування до зоопарку сім"ї приїжджають навіть із райцентрів. Наймолодшому наїзнику у нас 2 роки, найстаршому — 17.

×