Із директором відділу аграрного розвитку львівського ринку Шувар Іваном Стефанишиним, 54 роки, говоримо про те, як підняти сільське господарство в західному регіоні.
Чи можливо налагодити стосунки дрібного виробника та споживача?
— 80-річна жінка з села, яка плекає корову, звикла, що збором молока займався колгосп. Це була класна система, яку досі ніхто не замінив. Треба шукати форми об"єднань, що могли би полегшити працю, забезпечувати якість продукції. Нехай одного власника трьох-чотирьох корів держава забезпечить необхідним обладнанням. Він заготовлятиме молоко на території села. Багато іноземних інвесторів хочуть сприяти такій організації роботи, та з нашого боку ентузіазму немає.
У галузі рослинництва варто розвивати виробництво овочів, картоплі, фруктів та ягід. Це можливо при відході від монополізації сільськогосподарського виробництва та створенні дрібної кооперації. Тоді зможемо формувати товарні партії якісної продукції.
Варто закуповувати холодильне обладнання, будувати бази зберігання сільськогосподарської продукції. Треба прийняти закон про оптові ринки сільськогосподарської продукції.
Яким культурам варто приділяти особливу увагу?
— Фуражне зерно окупить себе через тваринництво, тому приваблює вирощування кукурудзи на зерно. Раніше думали, що вона тут не достигає. Досвід показав, що це вигідний бізнес. Цукровий буряк добре вирощувати, якщо поряд є бурякопункт. У дефіциті багаторічні трави, ними зараз майже ніхто не займається. Картопля та овочі будуть у ціні, якщо забезпечити високу якість.
На Львівщині є велика потреба в ягодах для компаній "Галфрост", тому вони будуть мати великий попит. Зростає потреба на якісну продукцію садівництва. Воно в областях Західної України, крім Буковини, не розвинене. Варто вирощувати фундук, горіхи.
Експорт ріпаку дає близько півтора мільярда доларів
Слід звернути увагу на розвиток вівчарства в зоні Прикарпаття та Карпат. Добре розводити кролів, водоплаваючу птицю, дрібних тварин, рибу, зокрема форель. Особливо, до Євро-2012 ними зацікавиться ресторанний бізнес.
Слід вирощувати зернобобові, енергетичну або японську вербу для спалювання в котлах на твердому паливі. Експорт ріпаку дає близько півтора мільярда доларів. Та прийнята декларація Євросоюзу з липня вимагатиме складної процедури сертифікації для експорту ріпаку. Це може відбити бажання ним займатися.
Які дотації для сільських виробників має давати держава?
— Банки повинні давати кредити під звичайні відсотки. Основну частину погашення має взяти на себе держава. Наприклад, із 25 відсотків фермер платить лише 10. Держава мусить захищати власного виробника, щоб не повторилася історія з імпортом м"яса та птиці. У лютому цього року Росія та Китай закрили свої кордони для імпортного м"яса, воно пішло в Україну. Це вдарило по вітчизняному товаровиробнику.
Ви часто їздите за кордон для обміну досвідом. Що треба запозичити в розвинених країнах?
— Сільське господарство Європи, Канади побудоване на кооперативних відносинах. Найбільший молочний кооператив у Канаді був створений у кінці 1920-х. Сьогодні він об"єднує 26 молокопереробних підприємств з усіх регіонів держави. Займається всім: від виробництва до реалізації. У Німеччині та Австрії також діє така система. Функціонує єдиний європейський ринок зі своїми правилами та вимогами. В Європі сільгоспвиробники є соціально захищеними. У Данії збанкрутілий фермер не йде бомжувати. Держава йому виплачує гроші, за які він може зайнятися іншою справою.
3 
1
Коментарі