— Я тут взагалі нічого їсти не можу. Всі каші на один смак — в'язкі, недосолені. Молоком навіть не пахне. Суп — це просто вода з крупою, без м'яса, зажарки, — розповідає Марія, 36 років, із міста Городок.
Другий день лікується від кишкового коліту у третьому хірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні на вул. Чернігівській, 7.
— Свекруха у Львові живе, приносить раз на день поїсти. Співчуваю людям, які змушені лікарняним харчуватися, — бере з тумбочки біля ліжка півлітрову банку з теплим курячим бульйоном.
Окрім Марії, у палаті ще дев'ятеро жінок. Лише четверо харчуються в їдальні. Решті обіди приносять родичі.
Львів'янин Михайло Конончук, 45 років, лежить у відділенні ревматології.
— Якби мені жінка щодня після роботи їсти не приносила, був би голодний. Тут лише каші на воді. А я чоловік здоровий, не язвєннік. Мені треба м'ясо хоч раз на день їсти. Жінчині котлєти, відбивні беру в їдальню, нарізаю і додаю до тих каш.
Зі старшим лікарем-дієтологом лікарні Надією Матчук, 54 роки, ідемо до харчоблоку. Це велика триповерхова споруда із червоної цегли. Вона показує кухню, де готують їжу на всю лікарню. Там чисто і просторо. Працюють шестеро кухарів та 10 робочих. Бідони і каструлі звідти автомобілем розвозять по їдальнях у відділення.
— Їжу готуємо у 10 великих парових котлах. Сьогодні на обід буде перлова зупа без м'яса, але з морквою і зеленню, картопляне пюре зі сметанним соусом та буряковий салат, — розповідає 63-річна Катерина Брездень, шеф-кухар. — Найчастіше в нашому меню каша ячмінна, чай з цукром, перловий, вівсяний, гороховий суп, горохове пюре, рисова, гречана, перлова каші, картопляне пюре із соусами, компот, хліб з маслом.
— Зараз у нашій лікарні лежать близько 700 хворих, а зазвичай більш як тисяча, — каже Надія Матчук. — На кожного пацієнта з бюджету лікарні виділяють 6 гривень 77 копійок, на інвалідів війни — 11 гривень. При такому фінансуванні не можемо всім вводити у меню м'ясо і молочні продукти. Страви з курячим м'ясом, яйця та молоко отримують лише так звані першочергові хворі — це породіллі, які годують груддю, діабетики, діти.
— На харчування цього року держава виділила області 2 мільйони 273 тисячі гривень. Ми розподілили ці кошти по медичних установах, — розповідає 51-річна Ганна Говор, заступник начальника обласного управління охорони здоров'я. — Головний лікар і бухгалтерія розпоряджаються бюджетними коштами на власний розсуд. Першочергово кошти виділяють на зарплати та оплату комунальних послуг. Що лишилося, на закупівлю медикаментів, ремонти, харчування. По області в середньому на харчування одного хворого витрачають майже 8 гривень на день. Якщо лікарня на чомусь іншому зекономить, можуть годувати краще.
Овочі постачають місцеві фермери
У Миколи Кузьми, 62 роки, зі Старосамбірського району цукровий діабет. Часто лежить у лікарнях.
— Торік лежав й у львівських лікарнях, і в районі. У Львові то взагалі кошмар. Там на кухні своя корупція. Я давав одній жінці на роздачі по 6 гривень на день, тоді отримував нормальну їду. А от у Стрілках (геріатричному відділенні Старосамбірської райлікарні у селі Стрілки. — "ГПУ") харчують, як удома. І риба на пару була, і м'ясо.
У понеділок, 29 серпня, хворі йдуть на обід. Їм дають вівсяний суп, на друге — картопляне пюре з печінкою у сметані, салат з буряка, чай, хліб. На сніданок пропонували рис з молоком, хліб з маслом. На вечерю кухарі готуватимуть тушковану капусту.
— Проблем із харчуванням у нас немає. У районі добре працює тендерна система. Картоплю, моркву, буряк, цибулю отримуємо від місцевих фермерів. Наш головний районний лікар Юрій Войтів налагодив з ними співпрацю, — каже Любов Сайка, завідувач відділення Старосамбірської райлікарні.












Коментарі