понеділок, 01 жовтня 2012 05:15

Більшість першокласників українську взагалі не розуміють

Автор: Підготував Євген БОРІСОВ
 

— Анґеліна, ідьжь до табліци, — розпочинає урок польської мови директор школи села Стрілецьке Мостиського району Аліція Балух, 38 років. — Якє буво заданє домове?

— Виучічь вєрш "Танцовави два міхави", — відповідає учениця.

Село розташоване за 10 км від райцентру. Автобус зі Львова їздить сюди раз на день. Усі 450 жителів Стрілецького — поляки. Єдина школа-дев'ятирічка — польськомовна. Будівлю звели дев'ять років тому коштом Республіки Польща. Майже всі оголошення написані польською, у вестибюлі стоять синьо-жовтий і біло-червоний прапори. Більшість першокласників українську взагалі не розуміють.

— До п'ятого класу все навчання ведеться польською, тільки українська мова — державною, — розповідає Аліція Євгенівна. — Далі — математика, фізика, хімія викладаються українською, бо багато наших дітей навчаються в українських вузах. Співпрацюємо з польськими школами, учні часто їздять туди на спортивні змагання та конкурси декламаторів. Коли до нас приїжджає керівництво з області й гості з Польщі, то я розмовляю польською. Жодних зауважень від чиновників не мала.

У шкільній їдальні двоє хлопчиків п'ють чай із булочками.

— Я — поляк, жити хочу в Польщі, — говорить ламаною українською з помітним акцентом другокласник Роберт Квасницький, 7 років. — Там файно. Я вже їздив до родини туди. Варшава — дуже гарне місто, Краків набагато гарніший за Львів. У Польщі більше цікавих місць, ніж в Україні.

Стрілецьке простягнулося уздовж ґрунтової дороги. На вулиці майже не видно людей. Подекуди стоять автомобілі з польськими номерами. Більшість селян працюють за кордоном на сезонних роботах.

Прямую до продуктового магазину. Він розмістився в одноповерховому цегляному будиночку.

— Цо хцеш? — запитує продавщиця 35-річна Марія Козак у 8-річної дівчинки. — Вафелки, чястка чи цукєркі?

— У Стрілецькому польська й так регіональна, — усміхається Марія. — За день до нас у магазин може зо п'ять людей зайдуть і скажуть українською, а так усе польською. Я з дітьми вдома розмовляю польською, а української вчу їх, щоб не було стидно.

У селі є римо-католицький костел. Від вулиці до нього веде алея з кущів барбарису та маленьких ялиць. Священика на місці немає. Він приїхав у Стрілецьке служити з Польщі. У подвір'ї стоїть пожежний автомобіль — його подарувала ґміна польського села Нєбіліци. Поки що машину не використовують — хочуть створити першу сільську пожежну бригаду в області.

Стрілецьке підпорядковується сільраді сусідніх Липників. Там поляки становлять половину населення, решта — українці.

— Я сам — поляк, але знаю польську, українську та російську, — говорить сільський голова Євгеній Доруш, 51 рік. — У нас, як починаються свята, то це від Романа й до Йордана. Польське Різдво, Новий рік, українське Різдво, Василя, і Йорданом усе кінчає.  Вводити регіональну мову — це абсурд. Я буду писати документи у себе польською, а щоб здати в казначейство, перекладати?

 

"Ніхто за таке не проголосує"

Надати польській мові статусу регіональної пропонують у прикордонному Мостиському районі. Про це повідомила варшавська газета "Жеч Посполита", посилаючись на Федерацію польських організацій в Україні.

Поляки становлять 8% населення району. Є чотири польські села, діють дві польськомовні школи. У районній раді серед 66 депутатів — двоє поляків.

— Жодних конфліктів на національному ґрунті в нас не було, — запевняє голова райради Ігор Стецина, 54 роки. — Ніхто нікому не забороняє говорити польською, всі чудово володіють українською. Ми їм віддали багато комунального майна під їхні організації. Поки що ці розмови про польську регіональну — на рівні чуток. Якщо питання і постане, депутати вчинять як справжні українці — ніхто за таке не проголосує.

 

Зараз ви читаєте новину «Більшість першокласників українську взагалі не розуміють». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути