Зранку 9 березня на горищі сараю Федасюків у селі Ропча Сторожинецького району Чернівецької області з мотузки зняли тіло 16-річного Ярослава Штефоряка.
Раніше Ярослав жив на хуторі Леорда зі своєю матір"ю та братом.
— Мама не просихає. Батько покинув сім"ю, поїхав, здається, в Італію, — розповідає голова Ропчанської сільської ради Ілля Олар, 40 років. — Жили не в хаті, а в халабуді без вікон і дверей. Покійний ще в молодших класах школу покинув. Учителі сварилися, але ніхто не звертав на то увагу.
Ще малим Ярослав заробляв на життя — допомагав односельчанам і жителям сусідніх сіл обробляти поле, доглядати господарство. Рік тому його помітив 59-річний Василь Федасюк із Ропчі. Чоловік господарював сам, дружина та діти в Італії заробляли гроші. Федасюк дозволив підлітку поселитися в нього.
— Він малого шкодував. Не раз казав, що хлопець непоганий, трудящий, — пригадують сусіди Федасюка.
У господаря на подвір"ї стояв старий автомобіль "Опель Кадет". Уночі на 9 березня Штефоряк взяв без дозволу ключі й сів за кермо іномарки. Куди направлявся, невідомо. Тільки виїхав на дорогу, розбив перед машини. Попросив знайомого тракториста, аби той узяв автівку на буксир і поставив на місце. Зранку Ярослава знайшли мертвим.
— Трішки б раніше побачили, може, врятували б хлопця, — продовжує Олар. — Господар думає, що хлопець боявся лайки за машину. Та він би трохи повиховував, та й усе. Ця машина не вартує життя дитини.
Поховали хлопця на цвинтарі в рідному селі Верхні Петрівці.
Коментарі