Ексклюзиви
Вівторок, 04 вересня 2007 07:06

Археологи розкопують городище пращурів закарпатців

Автор: фото: УКРІНФОРМ
  Біля села Мала Копаня у Виноградівському районі Закарпатської області Аня Фулитка вичищає від ґрунту давні жорнова.  Археологи і студенти історичного факультету Ужгородського університету розкопують древнє городище — адміністративний та ремісничий центр п
Біля села Мала Копаня у Виноградівському районі Закарпатської області Аня Фулитка вичищає від ґрунту давні жорнова. Археологи і студенти історичного факультету Ужгородського університету розкопують древнє городище — адміністративний та ремісничий центр п

На Закарпатті, поблизу села Мала Копаня Виноградівського району, археологи та студенти Ужгородського національного університету досліджують стародавнє городище племен даків, які жили тут 2000 років тому. На глибині 10 см науковці наштовхнулися чи то на могильник, чи на культовий майданчик — виявили глечики з людськими кістками, зігнуті дугою мечі й ножі.

— Із п"яти гектарів городища вивчено понад три, — каже керівник експедиції 60-річний В"ячеслав Котигорошко. — Улітку ми відкривали землю в лісі,— веде далі чоловік.

Він працює переважно на базі, очищує знайдені речі та встановлює їх статус. Містечко археологів — тимчасове. Студенти й науковці живуть у наметах. Розкопки поблизу села Мала Копаня тривають 30 років. Місцеві жителі часто допомагають археологам. Вечорами запрошують їх до себе.

Давні племена даків, вважають історики, цілком могли бути пращурами нинішніх русинів — етнічного населення Закарпаття.

— Русини ймовірно з"явилися після злиття двох культур — слов"ян і північних фракійців, сліди яких ми знайшли, — каже Котигорошко.

Дакійська культура на Закарпатті почала розвиватися в 60-х роках до н.е. Племена, очолювані першим фракійським царем Буребістом, рухалися в пошуках здобичі до Верхнього Потисся. Першими захопленими землями були урочища Галіш та Ловачка поблизу сучасного Мукачевого, де жили кельти. Згодом даки оселилися на території нинішньої Виноградівщини. На городищі археологи знайшли 40 фракійських хатин аристократів. Поселення було укріплене десятьма валами.

— Де не копнеш — усюди знахідки, — каже учасник експедиції Ігор Прохненко, 30 років. — Із розкопок ми дізналися, що серед фракійців було багато фальшивомонетників. Знайдені монети віддали на експертизу найкращому нумізматові Європи Єві Кольніковій. Вони всі виявилися дуже якісними фальшивками. Навіть римляни не могли відрізнити їх від справжніх. Іще ми знайшли посудину у вигляді баранця. Даки вшановували бога виноробства Діоніса, — продовжує чоловік. — Спочатку під час обряду фракійці пили вино. Потім зі спеціальної чаші — кров ягняти, яке приносили в жертву.

У Європі таких пам"яток небагато. Усі вони переважно зосереджені на території Румунії, де також жили фракійці.

— Античний автор Птоломей назвав це городище Сєті-давою, — каже Ігор Прохненко. — Воно було одним із найміцніших городищ царства Буребісти.

У Малокопанському городищі археологи також знайшли керамічні вироби, жорна, ножі, пряжки. Усі знахідки передають до Виноградівського державного музею.

Зараз ви читаєте новину «Археологи розкопують городище пращурів закарпатців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода