Сиджу під кабінетом центральної поліклініки Львова і думаю, скільки доведеться дати лікарю, щоб прийняв без медичної картки. Жінка років 50 вислуховує мене хвилин 15, пояснює симптоми, малює на папері роботу органів. Направляє на чотири аналізи в їхній поліклініці й три в міському диспансері. Приписує уколи за 12 грн, таблетки — за 60. Кладу їй п'ятдесятку.
— Сховай, дитино, — відсуває. — Тобі ще знадобляться.
У лабораторіях забирають кров у різні пробірки і обіцяють результати занести лікарю. Грошей не беруть. Аналізи в нормі. Але за місяць вирішую звернутися до приватного спеціаліста, про всяк випадок. Первинна консультація коштує 200 грн, кожна наступна — 60.
— Що за допотопні аналізи, хто так робить? — фиркає лікарка, на вигляд мій одноліток. Відправляє у клініку, де три аналізи обійдуться у 270 грн. Також просить пройти у них апаратну діагностику — це ще дві сотні. Одразу призначає курс із шести процедур, кожна по 370 гривень.
— У понеділок прийдете на першу, я вам припишу ще одні уколи.
— Припишіть сьогодні, — прошу.
— Ні, в понеділок, — наполягає. Значить, треба платити ще за одну консультацію.
Результати "приватних" аналізів такі самі, як і "державних".












Коментарі