750 тис. грн для придбання квартир двом сім'ям із будинку на вул. Лисенка, 23а у Львові надала обласна рада. Ще 800 тис. грн постановили виділити на останній сесії міськради. Двоповерхова будівля — австрійська, 1825 року. У ній планують облаштувати музей національно-визвольної боротьби.
Вул. Лисенка — за кілька хвилин ходьби від центру міста. Будинок №23а має просторий двір. Фасад у риштуванні — його ремонтують під музей.
Коридор заставлений сміттям. 58-річна Галина Симків запрошує у своє помешкання на першому поверсі. Всередині напівтемрява — крізь невелике вікно майже не проходить світло. Стіни, пофарбовані у рожевий колір, склепінчасту стелю роз'їдає грибок.
— Про те, що гроші виділили, не чула, — хитає головою. — У нас "чемоданное настроение" вже 12 років. Обіцяють дати інше житло, але далі слів не заходить.
Заходить 37-річна Марія Руцка з квартири навпроти. Тримає велику папку з документами та вирізками з газет.
— Це все наша переписка з міською і обласною радами, — показує — Раніше поверх над нами займав ансамбль ПрикВО (Прикарпатського військового округу, — "ГПУ"). Уявляєте, що тут робилося. В одинадцятій годині у них репетиції починалися. Співають, танцюють — хоч із дому втікай.
— 2000-го солдатів виселили, — продовжує Галина Олегівна. — Якийсь підприємець, кажуть, мав намір тут нічний клуб облаштувати. Але, мабуть, не вистачило відкатів. Тоді нова напасть з'явилася — бомжі й цигани. Там же приміщення 1600 квадратних метрів, замків нема.
— Мені якось на роботу дзвонять: "Квартира горить", — додає Марія. — Ті бомжі позривали паркет і почали грітися. Одного разу експерт ЮНЕСКО приїжджав, оглядав будинок. Він нас надовго запам'ятав, бо там дошками двері були забиті, він об них куртку подер.
2004 року будівлю передали для облаштування музею. Марія Руцка каже, чотири рази ходила до міського голови Андрія Садового:
— Останню розмову записала на диктофон. Він мені розказував, що є 25 тисяч людей у черзі на житло. А я ж підкована — новини дивлюся, газети читаю. Спитала: чому тоді дали поза чергою квартири його сестрі й чиновнику Зубу? Садовий образився: "Будете зі мною в такому тоні розмовляти, я подумаю, чи варто взагалі розглядати ваше питання".
Помешкання Марії Руцкої має 44 кв. м. У ньому прописані шестеро осіб — господиня з чоловіком, троє дітей і батько її першого чоловіка, покійного. Галина Симків живе у трохи меншій квартирі зі своїм колишнім чоловіком.
— Ніяких оцінок житла нам не проводили, — говорить Марія Руцка. — Якщо міняти на квартири за вартістю БТІ, то ми не згодні. Тут же халабуда, вкрита грибком. Але з іншого боку — це центр міста. Хай би оцінили по ринковій ціні. По закону, нам належить по 21 метру на людину. Але ми б хотіли для свекра окрему хату — чого йому з нами тіснитися?
— Я теж із чоловіком жити не хочу, — підвищує голос Симків. — Якщо справді виділили такі великі гроші — хай куплять нам нормальне житло. Але не в новобудовах — з голими стінами, комунікацій ніяких.
У міськраді обіцяють відселити людей найближчим часом.
— Придбаємо три квартири — однокімнатну, двокімнатну і трикімнатну, — коментує телефоном заступник міського голови Василь Косів, 38 років. — Чи це будуть нові помешкання, чи з вторинного ринку — ще невідомо. За останні роки це перший випадок у Львові, коли мешканців відселяють саме задля облаштування їхніх квартир під музей. Зазвичай робимо це через аварійний стан будинків.
Мають надати рівноцінне житло
— Держава гарантує громадянам право власності. Проте згідно з законом "Про суспільну необхідність", в разі національних інтересів або інтересів територіальної громади місцева рада може прийняти рішення про відселення. Якщо воно правомірне, мешканці зобов'язані залишити свої квартири, — коментує 25-річний Тарас Бачинський, юрист компанії "Лігалейд".
Жителям зобов'язані виплатити грошову компенсацію або надати рівноцінне помешкання. Оцінює майно у таких випадках Бюро технічної інвентаризації.
— Зазвичай БТІ вказує ціну, нижчу за ринкову, — продовжує юрист. — Наприклад, коли хотіли відібрати земельні ділянки біля стадіону "Арена Львів", власникам назвали вартість відповідно до кадастрової оцінки. Їх такі гроші не влаштовували. Аби не було непорозумінь, краще замовити незалежну експертизу. Організація, яка має відповідну ліцензію, візьме за таку послугу від 600 до кількох тисяч гривень залежно від площі квартири. Якщо вони вкажуть вищу ціну, можна звертатися до суду і вимагати справедливої компенсації.
3 
1
Коментарі