Виклик "швидкої" обходиться в середньому у 2 тис. грн - експерт МОЗ

По-перше, пацієнт уже не дискримінований за місцем проживання у селі чи в місті. До кінця минулого року місто мало привілей. Для екстрених випадків час доїзду "швидкої" там складав 10 хвилин. А у село мали доїжджати за 20. Ці рамки зняли. Жителі міст і сіл повинні отримувати допомогу якнайшвидше. По-друге, невідкладні стані розділили на дві категорії – критичні та екстрені.

У першу категорію входять ті стани, які тут і зараз загрожують життю пацієнта – ознаки клінічної смерті, падіння з висоти, ДТП тощо. Є норматив доїзду – 10 хвилин. Наразі це нереально. Але до цього маємо прагнути.

Друга категорія – екстрені виклики: ускладнене дихання, біль за грудиною, втрата свідомості, судоми, блювота кров'ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча. Апендицит, холецистит, гострі хірургічні патології, інфаркт, інсульт, ускладнений ковід. Якщо бригада приїде протягом 20 хвилин – життю пацієнта нічого не загрожуватиме, не настануть незворотні зміни в організмі.

Третя категорія – неекстрені. Це стани, які потребують огляду медичного працівника, але без виїзду бригади. Наприклад, підвищена температура, ознаки ГРВІ та не ускладненого ковіду, підвищений тиск. Такі люди скеровуються до сімейного лікаря. У позаробочий час – до чергової лікарні, яка надає спеціалізовану допомогу. Якщо ці дві опції виконати неможливо, то протягом доби вирушить бригада. Якщо буде вільна від критичних та екстрених виїздів. Раніше на неекстрені випадки відводили 1 годину. Нині навантаження зросло і у бригад немає фізичної можливості встигати за такий час.

Четверта категорія – непрофільні виклики. Це уточнити по телефону, проконсультуватися щодо найближчої лікарні, уточнити про медичні чи соціальні послуги. Взагалі не потребує виїзду медичної бригади та консультації віч-на-віч.

Раніше всі згадані випадки об'єднувалися одним алгоритмом. Інфаркт, тиск, чи критична кровотеча – всі виклики виконувалися в порядку звернень. Бригада могла поїхати на апендицит у той час, коли гине постраждалий у ДТП. Зі зміною алгоритму маємо більше шансів вчасно надати допомогу людям у критичному стані.

На такі скарги має реагувати сімейний лікар, з яким ви уклали декларацію. Якщо він не подобається, маєте право переукласти декларацію з іншим. Як цивілізована нація, маємо звикати до того, що такі стани не потребують виклику бригади екстреної допомоги. Бо вони загрожують життю пацієнтів, яким дійсно потрібна "швидка". Зрештою, виїзди за незначними скаргами – це дуже дорого. Один виклик обходиться в середньому у 2 тисячі гривень. Це – бензин, медикаменти, зарплата медиків.

Можна звернутися на гарячу лінію обласного департаменту охорони здоров'я. Якщо не допоможе вирішити питання, то на гарячу лінію МОЗу (за номером 0800-505-201. – Gazeta.ua). Якщо питання по ковіду – є окрема гаряча лінія (телефон 0800-60-20-19. – Gazeta.ua).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Дніпропетровську дівчина померла, не дочекавшись "швидкої"

Однак треба розуміти, що зараз масштаби надання медичної допомоги настільки великі. що бригади не встигають. Я щодня отримую скарги, що на підвищену температуру і ковід лікарі їхали 3 години. На жаль, це через те, що навантаження на систему значно зросло. Пацієнти з ковідом забирають багато часу – спецбригада довго вдягає костюми спецзахисту, обробляється авто, довго триває передача пацієнта в лікарню. Зараз, як ніколи треба розуміти, що всі питання, які може вирішити сімейний лікар – треба вирішувати з нім.

У листопаді. Тоді не можна було зателефонувати на 103, бо всі диспетчери були зайняті, багато хворіли. Зараз ми на плато – зменшення навантаження практично немає. Тож прошу суспільство не перенавантажувати систему. Окрім дотримання дистанції та маскового режиму також контактуйте зі своїми сімейними лікарями та не звертайтеся на 103, якщо не маєте екстрених станів.

Зі здійснених за рік 7 мільйонів виїздів – понад 5 млн непрофільних. Вони не завершувалися госпіталізацією, бо пацієнти цього не потребували. Їм просто була потрібна консультація сімейного лікаря. Це понад 10 мільярдів гривень.

Ні. У нас головний показник не кількість викликів, а швидкість доїзду. Бо часто відлік іде на хвилини. Тож тепер бригади між викликами зможуть тренуватися, відпрацьовувати практичні навички, читати додаткову літературу, продовжувати безперервний професійний розвиток, вчитися в академії Національної служби здоров'я. Зараз збільшили доступ туди в онлайн режимі. Це зручно – у будь-який момент лікар може натиснути паузу і поїхати на виклик.

За кошти держбюджету закупили 416 автомобілів. Їх розподілимо по Україні. Протягом 2 років плануємо повністю закрити потребу в медичному транспорті. Щоб всі ці жахливі старенькі авто відійшли в минуле і ми їх згадували лише як страшний сон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Швидка допомога Дніпропетровська більше не зможе заблукати

Другий компонент – електронна система, створена протягом останніх двох років роботи екстреної медицини. Впровадження проєкту завершили в 2020 році. Центральні диспетчерські відслідковують рух автомобілів по GPS-координатам. На виклик відправляють найближчу вільну бригаду. Це часто може бути не та бригада, яка перебуває в цьому ж населеному пункті. Наприклад, з населеного пункту А бригада везе пацієнта з інсультом у лікарню населеного пункту Б. У цей час у пункті А є пацієнт після ДТП. Тепер ми не очікуємо, поки бригада повернеться з лікарні. А відправляємо бригаду, яка по навігації на онлайн-карті є найближчою до місця виклику. Це економить час, ресурси і дає більше шансів врятувати життя пацієнта.

Зараз диспетчери керуються алгоритмом – питаннями, які пропонує програма. Там є варіанти станів. Але рішення приймає людина. Протягом найближчого року затвердимо алгоритм дій, коли програма прийматиме рішення автоматично, захищаючи диспетчера від суб'єктивних помилок. Зрештою це покращить якість екстреної медичної допомоги.