Президент Вірменії Серж Саргсян заявив у четвер, що Вірменія не виходить з процесу врегулювання відносин з Туреччиною, а поки лише призупиняє його.
За його словами, Вірменія збереже свій підпис під протоколами, оскільки хоче зберегти можливість нормалізації двосторонніх відносин і зберегти мир у регіоні.
Саргсян відзначив, що проводив обговорення і продовжує їх проводити з президентами Франції, США та Росії - Ніколя Саркозі, Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим та іншими партнерами ряду європейських структур щодо перспектив розпочатого з Туреччиною процесу. Він зазначив, що настав час оцінки поняття "розумний термін", і Вірменія вважає, що розумні терміни для ратифікації вірмено-турецьких протоколів вичерпані.
За його словами, Вірменія постійно демонструвала свою послідовність і вірність процесу нормалізації відносин аж до включення протоколів до порядку Національних зборів. Він підкреслив, що це стандарти, встановлені не тільки Вірменією, а й усіма посередниками, залученими в процес, усіма міжнародними партнерами.
Водночас Саргсян подякував президентові Туреччини Абдллаху Гюля за виявлену протягом всього процесу політичну коректність і ті позитивні відносини, які сформувалися між главами двох держав.
Правляча коаліція у Вірменії, в яку входять три партії - Республіканська, "Процвітаюча Вірменія" і "Орінац еркір" ("Країна законності"), у четвер виступила з вимогою виключити з порядку парламенту республіки ратифікацію вірмено-турецьких протоколів.
Відносини між Вірменією і Туреччиною, донедавна напружені, стали налагоджуватися, і 10 жовтня 2009 глави МЗС Вірменії і Туреччини Едвард Налбандян і Ахмед Давутоглу в університеті Цюріха підписали "Протокол про встановлення дипвідносин" і "Протокол про розвиток двосторонніх відносин". Документи після підписання повинні бути схвалені парламентами двох країн.
Вірмено-турецький кордон закритий з 1993 року за ініціативою офіційної Анкари. Складні відносини між двома країнами викликані, зокрема, підтримкою Анкари азербайджанської позиції в карабаської проблеми, а також гострою реакцією Туреччини на процес міжнародного визнання Геноциду вірмен в Османській імперії 1915 року.
3 
1
Коментарі