Бідні українці їдять небезпечні для здоров'я продукти – більшості з них не по кишені корисна та якісна їжа. За даними Держстату, у 2011 рік середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх прибутків. Такі дані ставлять Україну в один ряд з такими соціально неблагополучними країнами як Ефіопія, Конго і Перу, повідомляє ТСН.
Для порівняння, в країнах Євросоюзу, їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.
"Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніша держава. У соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині – 12%, в США всього – 7%", - зазначає Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які обіди давати дитині у школу
"У раціоні наших громадян не вистачає сиру, твердого сиру, молока й риби. Більш менш нормально йдуть справи з овочами, але це тому, що даний вид продуктів відносно дешевий в нашій країні", - додала дієтолог Анна Ковальчук.
За словами Лисенко, в Україні діють непогані радянські стандарти, але українські виробники знаходять зручні прогалини в законодавстві.Так близько 97% ковбасних виробів в Україні містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується і інших продуктів. Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС. Правда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку".
За даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках – сою, барвники і консерванти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дієтологи порадили, як зберегти фігуру під час новорічних свят
За 2011 рік фахівці перевірили 200 тонн молочних продуктів - 35% товару було забраковано та знято з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше: з перевірених у минулому році 400 тонн м'ясопродуктів було забраковано 36%.
Захисники прав споживачів виробництво і збут небезпечних харчових продуктів пропонують карати штрафом (для посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200-1500 гривень).
У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому виробнику загрожує строк від 2 до 5 років, в разі смерті потерпілого – тюремне ув'язнення на 5-10 років.
Коментарі