Українські айтішники масово замислюються над тим, щоб переносити свій бізнес до Європи. Дворічний пресинг на IT-компанії не залишає сумнівів: працювати у країні, де силовики є інструментом розбірок між конкурентами чи збирання "податків", - неможливо.
"Справи айтішників" хвилею прокотилися країною останніми роками. Надприбутковий, інвестиційно привабливий бізнес з молодими прогресивними працівниками став ласим шматком для силовиків. За останні півтора року обшуки СБУ пройшли більш як у п'ятдесяти компаніях, повідомляє korrespondent.net. Серед потерпілих - провідні гравці ринку IT-послуг ("Тріолан", "АйТі-Сфера", Lucky Labs, KM Core, "В.О.К.С.", Інтертелеком, Fs.to. та ін.). Показово, що жодного судового провадження досі відкрито так і не було, правоохоронці обмежувались вилученням техніки. На свавілля силовиків скаржиться голова Української асоціації венчурного бізнесу Андрій Колодюк: "До IT-компаній приходять "люди у погонах" та щомісяця вимагають гроші, залякують. Вони вилучають у компаній сервери, щоб завадити їм працювати".
Силовики добре розуміють вразливість IT-компаній. Якщо через обшук та вилучення апаратури їхня робота припиняється на декілька годин, це не просто негативно впливає на репутацію компанії, це фактично вбиває її. Наприклад, перерва у роботі хостингової компанії дорого коштуватиме її клієнтам - власникам сайтів, для яких важлива оперативна оновлюваність, онлайн-магазинів, які заробляють гроші постійними продажами, гравцям на біржах. Відомо, що користувачі у більшості випадів не повертаються на сайт, отримавши повідомлення, що він "тимчасово недоступний". Так само й клієнти ніколи не повертаються до IT-компаній, що завдали їм колосальних збитків. Схоже, силовики дуже добре розуміють цю логіку.
Офіційним приводом для обшуку може стати пошук терористів, боротьба зі шпіонажем, підозра у виробництві та розповсюдженні порнографічної продукції тощо. Приводів безліч - результат завжди однаковий: жодних судових справ, підтверджених обвинувачень, тільки зіпсована репутація та збитки для компаній. Власне, з боку силовиків відбувається шантаж та рейдерське захоплення IT-сфери як такої.
Асоціація Digital Ukraine виступала із заявою з приводу обшуків, що почастішали: "Після вилучення серверів та іншої техніки потрібно мінімум місяць відновлювати роботу, просити спеціалістів залишитись у країні та доводити іноземним інвесторам, що в Україну варто вкладати гроші". У такій ситуації легко робити прогнози на майбутнє: якщо зараз не зупинити свавілля корумпованих чиновників, почнеться масовий відтік IT-компаній за кордон. Як наслідок, скорочення робочих місць, недоотримання бюджетом країни валютних інвестицій, застій в інформаційно-технологічній сфері. У той час, коли закордонні країни згодні викупати українські "мізки", у нас вкотре створюються несприятливі умови для роботи, блокується розвиток інноваційної сфери.
Розуміючи масштаби проблеми, українські парламентарі лобіювали у Верховній Раді законопроект 3719, спрямований на заборону вилучення обладнання при обшуках. Однак, 24 лютого 2017 року депутати саботували прийняття закону, традиційно не з'явившись на засідання. Повторне читання також не було призначено. Остання надія зараз - на Олександра Данченка, одного з ініціаторів проекту, націленого на захист IT-бізнесу. Він зібрав групу експертів, яка вивчає потенційні можливості прийняття закону.
Експерти галузі висловлюють побоювання: якщо ситуація не зміниться, айтішники масово шукатимуть шляхи перенесення активів своїх компаній за кордон. Щоб оцінити масштаб збитків для держави від цього, достатньо навести деяку статистику. IT-індустрія в Україні - це 90 тисяч робочих місць та ще 300 тисяч - супутніх. Серед 180 країн у новому рейтингу Heritage Foundation, що вимірює ступінь економічної свободи, Україна посідає 166 місце, при тому що нашу країну обходять не тільки добре розвинені Естонія та Грузія, навіть Уганда, Гондурас та Ангола посіли вищі позиції. Такими даними поділився президент UVCA Яніка Мерило.
Розвиток економіки сьогодні залежить від динаміки IT-сфери, для цього першочерговим завданням є викорінення свавілля силовиків. Яскравим прикладом шкідливої заангажованості чиновників стала ситуація з компанією Lucky Labs, діяльності якої силовики перешкоджають уже понад два роки. Сама компанія з'явилась на українському ринку у 2012 році, успішно зайнявши нішу гейм-деволопменту, тобто виробництва онлайн-ігор.
Про історію Lucky Labs неодноразово писали як українські, так і закордонні ЗМІ, пов'язуючи обшуки СБУ, що проводились в офісі компанії, з корпоративним конфліктом. Конфлікт у інвесторів Lucky Labs виник з власником іншої IT-компанії, Noosphere Ventures, Максимом Поляковим. Він родом із Запоріжжя, але з 2010 року має громадянство Великобританії. Окрім компанії Noosphere Ventures, відомої як інвестиційний фонд, що об'єднує сайти інтимних знайомств, азартних ігор, наукових стартапів та соціальних проектів (за даними "Форбс"), Поляков був співвласником міжнародного сервісу знайомств Cupid plc.
Cupid plc. опинився у центрі скандалу, коли служба BBC провела розслідування його діяльності. Виявилось, що сервіс знайомств маніпулював клієнтами, змушуючи витрачати більше грошей на платні послуги. Керівництво компанії такі звинувачення спростовувало, але довіру користувачів було втрачено. Згодом Cupid plc. припинила існування, але пан Поляков швидко зорієнтувався. Він викупив ліквідні проекти Cupid plc., перевів їх до України. Екс-проекти Cupid plc. бізнесмен об'єднав під логотипом Together Networks.
До цього етапу належить і співпраця Полякова із інвесторами Lucky Labs - Сергієм Токарєвим та Рустамом Гільфановим. Об'єднали підприємців спільні проекти з розробки онлайн-ігор. За даними Rusbase, конфлікт назрів, коли у проектах з'явились нові гравці - Максим Кріппа та Костянтин Ляшенко. Це не задовольняло Токарєва та Гільфанова. Для врегулювання ситуації Поляков запропонував як компенсацію передати партнерам 10% акцій компанії Phoenix Holdings ltd, що керувала мережею рейтингових сайтів. Загальна вартість акцій становила $12 млн, Токарєв та Гільфанов мали отримувати дивіденди у розмірі $250 тисяч доларів США на місяць, і у перспективі ця ставка подвоїться.
Через те, що умови виконані не були, Токарєв та Гільфанов пізніше звернулися до суду Британських Віргінських островів, щоб отримати від Полякова суму, яка їм належала на підставі укладених договорів.
Усе, що відбувалось далі, важко уявити у країні, де є верховенство Закону, проте в українській системі таке - не рідкість. На сьогодні іноземний суд виніс низку проміжних рішень на користь позивачів. За кожним таким рішенням суду в офісах Lucky Labs відбувались рейди силовиків.
Невипадковість цього "збігу обставин" ілюструє хронологія подій. Щойно суд виносив чергове рішення, до Lucky Labs приїжджали "маски-шоу", вилучали техніку та гроші компанії. Так було у жовтні 2015 року, коли київські офіси Lucky Labs втратили більше сотні одиниць техніки. "Напередодні", 24 липня 2015 року суд Британських Віргінських островів виніс рішення, що всі активи Максима Полякова та його батька, якому номінально належали акції Phoenix Holdings ltd, були арештовані до винесення остаточного рішення по судовій справі.
За цією ж схемою українські силовики відпрацювали й у березні 2016 року. Обшуки й вилучення техніки в офісі одного з найбільших роботодавців в Україні в IT-cфері пройшли виглядають як відповідь на судове рішення заборонити відчуження та передачу активів Phoenix Holdings будь-кому.
До того ж, цього разу кампанія проти Lucky Labs не обмежилась "візитом" СБУ. Дії були підкріплені масовими демонстраціями під офісами компанії зі звинуваченнями її в адмініструванні онлайн-казино та навіть фінансуванні тероризму. Ці безпідставні звинувачення щедро тиражувались у пресі.
Проте ця кампанія не змогла вивести з ладу роботу Lucky Labs. Компанія продовжила успішно працювати, розширювати штат, укладати нові контракти, керувати вже запущеними проектами. З незрозумілої причини її репутації було завдано ще один удар: інвестори Lucky Labs потрапили до українського переліку санкцій, за відсутності не лише судових рішень з цього приводу, а й будь-яких озвучених підстав.
Справа у суді Британських Віргінських островів ще не закінчена, проте останнє рішення декларує продовження арешту активів компанії Phoenix Holdings ltd. Разом з тим, родина Полякових не залишає надій вивести свої статки з-під арешту, Валерій Поляков нещодавно передав 900 000 голосуючих акцій пану Сподіну, що судді розцінили як спробу розмивання активів.
Парадоксально, але інвесторам Lucky Labs може дорого коштувати остаточна перемога у суді над Поляковим. Як тільки рішення буде винесено, можна очікувати чергову хвилю "чорної" кампанії – від поширення чуток до підключення силовиків. Іншими словами, працювати в Україні їм просто не дадуть. Це прикро, оскільки Lucky Labs продовжує розвивати офіс у Києві, запускати проекти, що дають можливість сотням українців працювати вдома.
Історія з Lucky Labs - черговий доказ того, що поки що в Україні немає сприятливих умов для ведення IT-бізнесу. І стартапери, і вже успішні корпорації все частіше дивляться у бік іноземних країн. Використання силовиків для вирішення корпоративних конфліктів може задорого обійтися бюджету України: потік інвестицій висохне, а відтік "мізків" на Захід буде не спинити.
За матеріалами "Сегодня".
3 
79692
Коментарі