![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/448/448198_1_w_570.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/448/448198_2_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/448/448198_3_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/448/448198_4_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/448/448198_5_a_135_100.jpg?v=0)
Через аномальну спеку сталося різке випаровування води і випадання солі на дно Куяльницького лиману.
Таке явище є рідкісним, але саме завдяки йому понад 500 років тому люди почали промисловий видобуток солі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мертве море щороку міліє на півтора метра
"Куяльницькі соляні промисли відомі з середини 15 ст. Вони згадуються в міждержавній угоді між кримським ханом Саїб-Гіреєм, польським королем і Великим литовським князем Сигізмундом II Августом від 1540 ", - розповів отаман Чорноморського гайдамацького об'єднання Сергій Гуцалюк.
Куяльницьку сіль любили українську чумаки. Самі промисли проіснували 140 років, до 1932 року. Залишки промислових споруд до цих пір можна побачити з боку Об'їзної дороги.
Коментарі
1