- Філарет не звик бути другою особою у церкві. Не сприймає варіант поступитися владою. Вважає, що в Православній церкві України його відсунули на другорядні позиції, - говорить в інтерв'ю Gazeta.ua релігієзнавець Олександр Саган. - Хоча Філарет залишався постійним членом Синоду. Був одним із найавторитетніших ієрархів у ПЦУ. Цього виявилось замало для нього. Хоче бути не формальним, а реальним лідером. Саме це стало головним мотивом його демаршу. У понеділок на синоді ПЦУ офіційно закріплять вихід Філарета з церкви.

Як можна оцінити рішення, що Філарет прийняв на своєму соборі з канонічної та юридичної точки зору?

- Вони абсолютно не є канонічними. Адже на Помісному соборі 15 грудня 2018-го Київський патріархат самоліквідувався і став частиною ПЦУ. Це відбулось добровільно за згоди усіх присутніх. З юридичної точки зору, рішення цього собору не будуть мати жодної сили. Хоча позови від патріарха Філарета до суду через якесь майно можливі. Але жоден суд їх не задовольнить. Майном володіє не конкретна церква. Українське законодавство виписане таким чином, що жодна церква не є юридичною особою. Тож усім майном володіють громади. Які є частиною тієї чи іншої церкви. Жодної юридичної перспективи можлива боротьба Філарета за майно не має. Навряд громади вирішать переходити назад із визнаної Помісної церкви України до Київського патріархату з незрозумілим статусом. У Києві у багатьох парафіях проходять збори, де засуджують демарш патріарха Філарета.

Якщо копнути ще глибше, то до 1992-го Філарет володів тільки Володимирським собором. Усе інше майно Київський патріархат отримав після об'єднання з частиною Автокефальної церкви. Тож навіть із моральної точки зору будь-які претензії Філарета на якесь майно виглядатимуть дуже дивно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ПЦУ роз'яснили ситуацію зі з'їздом Філарета

Як до демаршу Філарета можуть поставитись у Константинополі? Ризикуємо втратити томос?

- Вселенський патріархат не відкличе томос. Є чітко виписані вимоги, коли це можна було б зробити. Наприклад, якби церква пішла на пропозиції Філарета та почала змінювати статут, устрій ПЦУ. У нашому випадку жодних таких порушень не відбувається. Просто один єпископ із України та два з Росії, що раніше були частиною Київського патріархату, відділились від Православної церкви України.

Дії Філарета навіть розколом назвати на можна. Адже розкол - це коли церква змінює віровчення, свої обряди. Ми ж бачимо, що відбувається просто інституційне відділення трьох єпископів. Церква - це не режимний об'єкт. У її складі перебувають тільки з власної доброї волі. Якщо Філарет та його прибічники не мають бажання бути у складі ПЦУ, вони спокійно можуть вийти з нього і далі діяти самостійно. На сам статус помісної церкви це не впливатиме.

Діяльність Філарета може пригальмувати процес визнання ПЦУ іншими православними церквами?

- Це двояке питання. З одного боку, Москва буде використовувати цю ситуацію, щоб дискредитувати, у першу чергу, Константинопольського патріарха Варфоломія. Мовляв, він хотів надати томос, щоб об'єднати розділене українське православ'я. Натомість усередині самої автокефальної церкви тепер відбуваються конфлікти.

З іншого боку, відділення Філарета покращить шанси Православної церкви України на визнання іншими церквами. З січня цього року Москва активно просувала чутки про те, що насправді фігура Епіфанія є ширмою, а церквою досі управляє Філарет. Це гальмувало визнання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Філарета попередили, що можуть відлучити від церкви

Чому до Філарета негативно відноситься світове православ'я?

Особа почесного патріарха Філарета є досить токсичною на міжнародній православній арені. Це пов'язано з його активною діяльність на початку 2000-х Він втручався у справи інших православних церков і на їхню канонічну територію. Наприклад, підтримав та інтронізував паралельного патріарха у Болгарській церкві, коли був чинний. 1998-го Філарет висунув ідею паралельного диптиха (списку церков. - Gazeta.ua) для невизнаних православних церков. Тож є багато фактів, коли Філарет намагався якимось чином реалізовувати свою політику на чужій канонічній території. Це викликало несприйняття його особи. Варіант, що Філарет досі керує Православною церквою України, стримував інші церкви робити кроки на користь ПЦУ. Сьогодні цей фактор знятий і процес визнання пожвавиться.

Як далі будуть розвиватись події?

- У нас дуже мало бажаючих знову переходити у церкву з невизначеним статусом. Бути відділеними від світового православ'я. До Філарета на його собор приїхало трохи більше 25 священиків і 2 єпископи. Вони мають намір збільшувати кількість прихильників, але це - шлях у нікуди. Створюється маленька маргінальна структура, яку не будуть підтримувати віруючі. Адже саме вони є основою будь-якої церкви. Будемо згадувати про Філарета та його церкву, тільки коли він зробить чергову провокативну заяву. Яка, втім, не матиме жодних реальних наслідків.

×