В Україні серед роботодавців досі діють упередження щодо переселенців з Донбасу й Криму. Їм відмовляють у працевлаштуванні або пропонують нижчу посаду, ніж ту, яку вони займали до переїзду. Про це в коментарі Gazeta.ua розповіла Ганна Рассамахіна, юрист мережі приймалень Української Гельсінської спілки.
"На жаль, у нас часто роботодавці кажуть: "Донецьким не звертатись. Переселенців прохання не турбувати". У цій сфері ще діють печерні упередження: мовляв, вихідці з донецька - алкоголіки, не хочуть працювати й усе розкрадуть. Утім, адекватні роботодавці вже під час співбесіди можуть побачити, чи людина готова працювати і чи має значення її прописка", - розповіла юристка.
"До Гельсінської спілки часто звертаються з подібними скаргами. Багатьом відкрито заявляють: усе добре, але ти - переселенець, тому не можемо тебе взяти на роботу. У цьому випадку для притягнення до відповідальності роботодавця потрібно довести факт дискримінації. А це зробити дуже складно. У нас в країні процесуальними способами, в рамках судового процесу, довести це практично нереально. Тому що в роботодавця є право обирати між працівниками і завжди він може сказати, що якісь навички в іншого претендента були кращі", - відзначила Ганна Рассамахіна.
"Утім, замість того, аби відмовляти, роботодавцям, навпаки, варто брати переселенців на роботу. Адже в Україні дійсно працює програма уряду щодо працевлаштування переселенців. Її суть у тому: якщо роботодавець працевлаштовує людину з Криму чи Донбасу, то він може розраховувати на відшкодування державою заробітної плати для переселенця протягом шести місяців", - додала юристка.
Така програма - хороший стимул для роботодавця. Адже фактично протягом шести місяців працівнику не потрібно виплачувати заробітну плату.
"Щоб стати учасником урядової програми, потрібно декілька умов. Перше: переселенець повинен бути офіційно зареєстрованим як безробітний. Друге: роботодавець повинен підписати договір із переселенцем не менше ніж на рік. Третє: подати в центр зайнятості пакет документів. Це - відомості про нарахування заробітної плати, наказ про зарахування переселенця на роботу, документи самого роботодавця - статут компанії, довідку про внесення до Єдиного реєстру платників податків тощо. Крім того, в роботодавця не повинно бути заборгованості по сплаті податків і він не може перебувати на стадії банкрутства", - продовжила юристка.
Після подання всіх документів, центр зайнятості їх перевіряє. Потім передає на затвердження керівнику центру. Після цього перераховується заробітна плата роботодавцеві. Процедура може займати декілька місяців. Тому спочатку роботодавець самостійно нараховує заробітну плату переселенцю. А вже потім центр зайнятості компенсує йому кошти.
"Відшкодовується зарплата в межах середнього заробітку по регіону. Наприклад, у лютому по Києву ця цифра становила трохи більше 7 тисяч гривень", - наголосила Рассамахіна.
3 
79692
Коментарі