42-річний Микола Герел із села Байрак Липоводолинського району Сумщини 16 липня пас громадську худобу за селом. Допомагала йому донька-десятикласниця Яна.
Чоловік міг не відпасати чергу, бо свою корову родина напередодні продала. Однак Микола Герел вирішив віддячити людям, що пасли його худобу. В обід доньку змінила дружина Галина. Надвечір розпочалася злива. Микола послав жінку додому по сухий одяг. Сам залишився стерегти корів.
— Блимнула блискавка. Бачу — Коля кудись подівся. Здалося, що він приліг, — згадує односелець Анатолій Кизим, який тоді саме повертався додому. — Прискорив крок, дивлюся — він лежить розпластаний, обличчя фіолетове. Ще подумав: блискавка в мобільний влучила. Але тоді з"ясувалося, що телефона Микола з собою на пасовисько не брав.
Односельці розповідають: останні дні подружжя багато сварилося. Дружина Галина картала чоловіка, що випивав. Після його смерті жінка потрапила з нервовим зривом до лікарні.
— Микола передчував смерть, — каже кума покійного Ніна Цапенко. — Йому того дня сон наснився: покійні батько з матір"ю стоять на порозі, а в хаті наче щось палає.
Коментарі