Вранці 1 вересня у актовій залі Шепетівської виправної колонії на Хмельниччині зібралося близько 200 засуджених. Від сьогодні вони учні школи та ПТУ в одній з найбільших колоній в Україні. Більшість з них молоді люди віком до 25 років. Одягнені переважно у спортивні костюми. Є чоловіки старшого віку.
Після традиційних привітань засуджені, загуркотівши стільцями, піднялися та пішли на свій перший урок у новому навчальному році.
Заходжу до класу. Запитую, хто знає Гімн України. Триває довга пауза.
"Я шота виспамінаю, вспамінаю, і нікак не можу вспомніть", - каже з вигляду чоловік старший за віком.
"Можна я попробую", - тягне руку Віталій Димарчук, 20 років. Хлопець розповідає Гімн України.
Підходжу до найстаршого учня. Питаю, чи не пізно сідати йому за учнівську парту.
"Все нормально, - каже Валерій Леонідович Грицько, 48 років. Чоловік з села Бринновка Одеської області. – На волі я кончив 8 класів і тракториста. Тут 8 років мотаю за тяжкі тілесні, що призвели до смерті. Там жінка, дочка Катя, 18 років, і синові Дімі 16. Через 10 місяців освобождаюся. Виходить, шо з сином разом кінчимо школу."
Цього навчального року 138 учнів виявили бажання стати слухачами вечірньої школи при Шепетівській виправній колонії. 60 засуджених навчаються у технічно навчальному закладі.
"Син наступного року школу кінчає, а в мене звонок 27 вересня 2012 року, - розповідає Анатолій Петрович Таргоній, 45 років з села Росолівці на Хмельниччині. Чоловік сьомий рік відбуває термін за навмисне вбивство. – В ПТУ рішив піти, щоб мати професію токаря. У мене жінці Вірі 43 роки, дочці Віці - 23, а сину Михайлові – 17 буде. Треба якось устраюваться."
У ПТУ Шепетівської колонії можна здобути спеціальності токаря, фрезерувальника, верстатника та слюсаря.
Класи виправної колонії мало чим відрізняються від класів звичайної школи. Та ж дошка. На стіні географічні карти. Поряд портрети київських князів та українських гетьманів. У класах ПТУ плакати з технічними малюнками.
"А я взагалі в школу не ходіл, - крутячи в руках ручку каже Василь Кудрянов, 24 роки. – Я циган із Модавіі. Ми народ кочевой. В лесу палатки – всьо воспитаніє. А тут і учат, і кормят, і койка есть."
У шкільній бібліотеці понад 7 тисяч книг. Найбільше засуджені читають детективи.
Коментарі