Війна спрямована на те, щоб позбавити людей звичайного життя. Тому, якщо є можливість, ми маємо цьому пручатися – ходити у магазини, кафе, доглядати за собою. Допомагати тим, хто постраждав, також допоможе зняти емоційне навантаження. Про це в коментарі Gazeta.ua розповіла психологиня, публіцистка Лариса Волошина.
"Війна спрямована на те, щоб позбавити нас життя. Маємо пручатися цьому. Чим більше у вас буде сил та емоційного здоров'я, тим корисніше буде для виживання нашої спільноти", – додає Волошина.
Треба ходити у кафе, магазини, доглядати за собою, якщо є можливість, до тих закладів, які передають гроші військовим, наголошує психологиня.
"Цікавість і зануреність, співпереживання є частиною людської природи. Виживання виду важливіше за виживання однієї особини, з точки зору природи. Саме тому у разі нападу на плем'я чи групу люди відчувають потребу кинутися у боротьбу. В психології це називається альтруїстичною поведінкою. Коли людина не думає про себе, нехтує власною безпекою заради порятунку іншого. З цим пов'язаний феномен, коли люди у безпеці відчувають провину. Про неї навіть говорять волонтери, які займаються допомогою українській армії. Це інстинкт виживання, який змушує нас цікавитися ситуацією та реагувати на неї. Але цей механізм спрацьовує всупереч власній безпеці. Тому якщо вам не потрібно читати чи бачити подробиці – краще цього не робити", – говорить Волошина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Аналітики Пентагону розглядають різні варіанти закінчення війни. У жодному з них Україна не програє" – публіцистка
Для того, щоб усвідомлювати масштаб трагедії, достатньо знати загальну інформацію, наголошує психологиня.
"Особисті історії жертв емоційно заряджені. Вони потрібні для слідчих, документалістів. Ми занурюватимемося у них після війни, коли зможемо плакати і горювати. Зараз ви асоціюєте себе з жертвою і втрачаєте сили. Ви не можете уявити, що людина пережила. Необхідно бути на місці захисника жертви, якого вона у той момент не мала. Коли ми приймаємо людей і робимо пожертви на армію – ми саме у такій ролі. Якщо ви емоційно поставили себе на місце жертви, то ви не здатні давати відсіч і надавати допомогу. Можна спробувати знайти того, кому потрібна допомога. Для вас долучитися до допомоги представників нації продуктивніше, ніж плач за тим, хто помер. Ми з окупантом розрахуємося. Зараз треба казати собі: "Я маю вижити, щоб перемогти", – каже Волошина.
60 днів тому, 24 лютого Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. О 4:00 ранку російські війська атакували державний кордон України з півночі, зі сходу та Криму. Бої та атаки тривали майже на всьому периметру державного кордону та в багатьох містах.
Російські окупанти починають наступ на Донбасі. Намагаються оточити угруповання Збройних сил України у зоні Операції об'єднаних сил.
9 
79692
Коментарі