В середині жовтня співзасновнику Українського конгресу Росії Віктору Гіржову ФСБ заборонила в'їзд на п'ять років. Один з лідерів найбільшої української діаспори у світі розповів, як Кремль нищить осередки українства у Росії.
Чи суттєво змінилося ставлення росіян до українців після Євромайдану?
- Українське питання в Росії завжди було складним ще з часів Петлюри, але зараз агресія перейшла на побутовий рівень. Влада зомбує своє суспільство і ненависть до українців виховують на вищому державному рівні. Дружина розповідала, як після анексії Криму її колега почала казати: "От вже ці хохли, власними руками повбивала б, хоч бери автомат і їдь на Донбас захищати російськомовних". Жахливо, коли це каже немолода жінка.
Якщо ще два-три роки тому українським організаціям давали кошти на проведення національних фестивалів, наприклад, Сорочинського ярмарку. Зараз таке неможливо уявити. Мерія Москви, яка кілька років тому хвалила в пресі рівень бібліотеки української літератури, обговорює її закриття. Думаю, незабаром це станеться.
До всеросійського "чорного списку" небажаних організацій включили Світовий Конгрес Українців й Українську Всесвітню Координаційну Раду. Наша організація входить до складу СКУ, відповідно, незабаром її теж закриють.
З будинку Національного культурного центру українців у Москві на Арбаті хулігани здерли жовто-блакитний прапор. Замість адекватної реакції з боку міліції – районний московський депутат Захаров звертається до ФСБ з проханням перевірити діяльність установи.
Російська влада розколює діаспору зсередини?
- Так, і цілком вдало. Ще у 2000-х Мін'юст Росії під формальним приводом закрив обидві діаспорні організації, а потім чиновники очолили створення українофобської організації – Федерації національної культурної автономії українців у Росії. Її голова Богдан Беспалько публічно заявляв про необхідність захисту російської мови на Донбасі та "триєдиний народ росіян-українців-білорусів", яких штучно розділили на різні держави.
На противагу цій організації ми створили Український конгрес Росії, в керівництво якого я увійшов. Під час повернення з Києва до Москви 14 жовтня мене затримали на кордоні та вручили рішення ФСБ про заборону на в'їзд до Росії на 5 років. За тими статтями я нібито загрожую "національній безпеці, обороноздатності й здоров'ю громадян Росії". Фактично, мене прирівняли до терориста.
З чим ви пов'язуєте це рішення?
- Я абсолютно відкрито підтримував Україну на всіх центральних телеканалах. Доводилося протистояти на шоу Соловйова та Толстого – Жириновському, Маркову, Доренку. Зрозумів, що треба вистрілювати короткими тезами, які легко перевірити всім охочим. Скажімо, в ефірі Першого каналу зауважив, що на медалі на честь "повернення Криму" стоїть дата 20 лютого 2014 року, коли Янукович ще був "легітимним". Наступного дня знімки цієї медалі зникли навіть із сайту Міноборони. Сумно відомий екс-нардеп Ігор Марков навіть намагався мене побити в ефірі ТВЦ під час дебатів про одеську трагедію.
Скільки українців залишилося в Росії і як їх можна підтримати з України?
- Під час перепису населення 2010 року близько двох мільйонів громадян зазначили себе як українці. Це найбільша діаспора у світі. Але порівняно з попереднім переписом 2002 року зник майже мільйон українців. Не може бути, щоб цей мільйон виїхав за десять років і ніде не з'явився. Значить, люди асимілювалися і не готові зазначати себе як українців. Боюся, що за результатами наступного перепису діаспора зменшиться ще більше.
Культурний український центр у Москві як ключовий у Росії варто переформатувати на культурно-інформаційний. Танцювати гопак й співати українських пісень під час війни недостатньо. Україна має вносити інформаційний компонент в діяльність організації, яку фінансує.
Переконувати цілком русифікованих українців на кшталт Онищенка чи Матвієнко немає сенсу. Але українська кров має здатність прокидатися й через покоління. Треба принаймні на інформаційному рівні працювати з молоддю, оскільки їх насправді набагато більше двох мільйонів.
Ці люди мають знати, що Україна про них пам'ятає, й підживлювати їхню ідентичність. Щонайменше, це має бути єдиний сайт для українців у Росії, де буде виявлена їхня позиція. Неприйнятна ситуація, коли два мільйони людей не представлені в медіа. В сучасних умовах якщо діаспори немає в ЗМІ – її немає взагалі. Цим має зайнятися українська влада на рівні державної політики, чого зараз немає.
Якщо говорити про росіян, які повернулися до України – наскільки влада їх підтримує? Як відчуваєте це на собі?
- Півтора місяця я перебуваю у Києві, за цей час мої листи й дзвінки ігнорують. Ані зустрічей, ані пропозицій щодо роботи.
Західна діаспора більше допомагала Україні й фінансово, й політично. Українці в Росії самі потребують допомоги, оскільки весь час перебувають у стиснених обставинах. Іноді мені закидають, чому російські українці не виходять на мітинги підтримки батьківщини. Якщо спробувати просто розгорнути український прапор у Москві – за дві хвилини вас заберуть в автозак.
Єдиним українським президентом, який підтримував діаспору, був Віктор Ющенко. Під час свого візиту до Москви 2008 року він організував велику зустріч, на яку з'їхалися люди з усієї Росії. Віктор Янукович відвідував Москву разів 30. Жодного разу з діаспорою не зустрівся.
1 
79692
Коментарі