У Норвегії живуть 4,8 млн людей
$53 433 - ВВП на душу населення - всемеро більше, ніж в Україні
80 років - середня тривалість життя
$4 тис - середня зарплата
Оподатковують солодощі і машини
Податок на шоколад діє у Норвегії з 1922 року. Разом із машинами, цінними паперами та прикрасами цей продукт потрапив у категорію "розкіш". Щоби з"їсти кілограм шоколаду треба доплатити $2,7.
Мито стягують з усього солодкого: бісквітів, вафель, жувальних гумок та цукерок. Ці продукти у Норвегії вважають шкідливими - так само, як алкоголь та сигарети.
Особистий транспорт - машини й мотоцикли відносять одразу до двох податкових категорій: шкідливі та розкішні. Чим більше й дорожче авто, тим вищий податок: споживає багато бензину, значить більше шкодить навколишньому середовищу. Автівки обходяться норвежцям мало не вдвічі дорожче собівартості.
Ухилитися від податків неможливо: кожний повнолітній норвежець має елекронний ідентифікаційний номер платника податків, на який заносять усю інформацію про його прибутки й витрати. Фінансову історію про будь-кого з громадян Норвегії можна перевірити в інтернеті: для цього достатньо ввести на сайті податкової служби необхідне прізвище. Готівкою у країні майже ніхто не розраховується, тому комп"ютеризована система щоразу фіксує найдрібніші витрати громадян - навіть покупку жувальної гумки в супермаркеті.
Саме за рахунок високих податків наповнюються усі соціальні фонди Норвегії, найбільше - пенсійний. Мінімальна пенсія - $2 тис.
До восьмого класу оцінок не ставлять
Норвежці до школи йдуть у шість років. Шкільна освіта триває 13 років: три - початкова, сім - середня і ще три - старша. На кожному рівні школярі навчаються окремо: першокласники не бігають разом із 15-річними підлітками.
Заняття починаються з кінця серпня і тривають до червня. До восьмого класу учням оцінок не ставлять. Щороку вчителі складають кожному характеристику, у якій описують здібності дитини і поведінку. Документ віддають батькам. У середній школі крім основних предметів викладають домашню економіку - вчать обраховувати домашні витрати.
У старшій школі норвежці обирають академічне або професійне навчання. Останнє обов"язково передбачає оплачувану практику на підприємстві.
Після 13-го класу можна рік повчитися у "Народній школі". Кожен такий заклад має свою спеціалізацію - театральне мистецтво, менеджмент, журналістка. Це дає можливість чіткіше визначитися з майбутньою професією.
Державна вища освіта - безплатна. До університету приймають без вступних іспитів. Туди здебільшого йдуть, аби надалі займатися наукою. Однак більшість випускників шкіл обирають професійні коледжі.
Для студентів існує "Державний фонд освітніх кредитів". Позику дозволяють повертати впродовж 20 років.
Місячна стипендія - $1 тис.
За кинутий на вулиці папірець - $100
Закон про охорону природи у Норвегії ухвалили ще 1910-го. З того часу постійно підвищують штрафи на сміття - нині за кинуту на тротуар обгортку від цукерки доведеться заплатити до $100 штрафу.
Мешканці приватних будинків у Норвегії мусять купувати або брати в оренду контейнери для сміття. Туди складають відсортовані відходи у пакетах різного кольору. Контейнери тримають під замком, аби хтось сторонній не викинув туди своїм сміттям. У кожному місті - своя тижнева норма відходів. Якщо родина її перевищує, то його не забирають і доводиться чекати на сміттєзбірник до наступного тижня.
2005 року уряд Норвегії виділив майже $5 млн на вирішення екологічних проблем у Мурманській області сусідньої Росії. На ці кошти там модернізували хімічні підприємства і замінили радіоізотопні генератори маяків на сонячні батареї.
Чому норвежці не хочуть у Європейський Союз
1. НАФТА І ГАЗ
15% імпортованого в ЄС газу і 22% нафти постачає Норвегія. Завдяки цьому бюджет країни щороку поповнюється щонайменш на $20 млрд. У разі вступу до євроспільноти країна буде змушена знизити для її членів ціни на енергоносії і понесе значні втрати.
2. РИБА
За даними ООН 9 з 16 найкрупніших світових рибних ринків - спустошені. Рибне господарство стає дедалі прибутковішою галуззю. Завдяки експорту риби лише торік Норвегія отримала $6,3 млрд. У разі вступу в ЄС ця галузь перейде під контроль європейських органів влади і на риболовлю встановлять обмеження.
3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
ЄС пропонує програму інтенсивного та індустріалізованого землеробства, не враховуючи того, що земельні ресурси - неоднакові у всіх країнах. Більша частина норвезьких земель - гори, льодовики й болота. Для сільського господарства придатні менш як 1% території. На думку норвежців, землеробство за європейською моделлю призведе до виснаження земель і погіршить екологічний стан.
4.БЕЗРОБІТТЯ
Основна задача норвезького уряду - забезпечити роботою абсолютно усі верстви населення. Через це тут безплатна освіта, курси підвищення кваліфікації та профоріентації. А от економіка ЄС, переконані норвежці, орієнтована у першу чергу на стабільні ціни, а не стабільну зайнятість. Саме тому рівень безробіття там постійно зростає і зараз складає рекордні за усі післявоєнні роки 10%. У Норвегії без роботи лише 2,6% населення.
Нафтові гроші відкладають на "чорний день"
До 1970-х Норвегія була однією з найбідніших країн Європи. Ситуація змінилася, коли на дні Північного та Норвезького морів виявили поклади нафти й газу. Це дало поштовх економіці. Але у 1990-х доходи від продажу нафти вирішили ізолювали від економіки - їх вкладають виключно в іноземні цінні папери. Прибутки - перераховують до Нафтового фонду. Наразі він нараховує понад $400 млрд. Ці гроші зберігають для пенсій майбутнім поколінням, а також на випадок економічних колапсів. Щороку з фонду дозволяється брати не більше 4% від загальної суми - ними, як правило, "затикають" дірки в держбюджеті.
Повністю цей матеріал можна прочитати у першому номері журналу "Країна", який вийшов 27 листопада.
Його можна отримати в подарунок у редакції за адресами:
Київ - Кудрявський узвіз, 7, тел. (044) 496 86 51, (044) 496 86 54
Львів - вул. Петрушевича, 3, тел. (032) 242 08 89
Вінниця - вул. Скалецького, 7, тел. (0432) 55 43 73
Полтава - вул. Гоголя, 20а, тел. (0532) 61 51 60
Черкаси - вул. Шевченка, 270/2, тел. (0472) 45 65 05
Другий номер з"явиться 11 грудня, третій - 25 грудня, четвертий - 15 січня 2010 року.
Усі ці номери "Країни" так само можна буде отримати в подарунок, собі та друзям, – до 10 примірників.
З 29 січня журнал виходитиме щотижня і його можна буде придбати у точках продажу преси за ціною 7 гривень.
З редакцією журналу можна контактувати по пошті, електронна адреса - [email protected], за телефонами (044) 496 86 51, (044) 496 86 54 або на блогах редакторів журналу Олега Шами та Руслана Кавацюка на сайті Gazeta.ua.
Також свої враження про журнал можна залишити у коментарях до цієї статті або зайшовши на сторінку відгуків.
3 
1
Коментарі
1