Містечко Путивль на Сумщині може здобути світову славу завдяки маловідомому до цього радянському концтабору.
Стало відомо, що через нього в період сталінських репресій 1939-1941 рр. пройшло мало не двадцять тисяч в'язнів - військовополонених Польщі і Прибалтики. Приблизно 5-7 тисяч (точні цифри ще не встановлені) поклали тут своє життя.
Першим звернув увагу на Путивль історик, колишній співробітник Генпрокуратури України Володимир Бровко. Перші документи стосовно цього місця він опублікував 2 роки тому, але їх ніхто не помітив.
Несподіваний імпульс цій справі дала шеф-редактор журналу "Музеї України" Наталка Іванченко, яка на зустрічі з Послом Польщі спитала про проблеми увічнення розстріляних поляків у Биківні. Довкола поховань у Биківнянському лісі постійно жевріє конфліктна ситуація.
У Польщі виникло чимало радикалів, які гучно оголосили Биківню Катинню-2. Більшість вчених переконані, що поляків у Биківні було декілька сотень поміж іншими полоненими.
"Українська Катинь – це Путивль! – переконує історик Володимир Бровко, - Саме там діяв табір для військовополонених НКВС, відбувалися розстріли. Не менше 5000 польських військових залишилися у тих болотах. Про філію табору у селищі Тьоткіне, на території Росії, ми взагалі мало що знаємо. Сумнівно, що російська влада дозволить там якісь пошуки... З червня 1940 року в Путивль привезли 6000 офіцерів, поліцейських з окупованих Латвії, Естонії, Литви. Доля їх теж невідома".
Місцеві знавці не заперечують існування табору та мають деякі відомості про нього.
"Ми знаємо про існування табору під Путивлем! – розповів директор Путивльського заповідника Сергій Тупик, - Але не знали про розстріли! Років з десять приїздив хтось з польського Посольства, нічого, здається не знайшов, і поїхав. Нині на місці табору діючий монастир УПЦ МП. Ніяких меморіальних дощок там немає. Зрозуміло, потрібні архівні пошуки, розкопки, аби ми твердо переконалися у факті розстрілів. Якщо все підтвердиться, необхідно спорудити меморіал, відкрити експозицію у нашому музеї".
Зацікавилися Путивльською трагедією у Сумській ОДА, Путивльській РДА. Цілком можливо, що невдовзі розпочнуть стартові дослідження, розкопки.
Приказ НКВД СССР N0308 об организации лагерей военнопленных.
Москва. 19 сентября 1939 г.
*Секретно*
Содержание: Об организации лагерей военнопленных
N0308
19 сентября 1939 г.
1. На основании Положения о военнопленных организовать при НКВД СССР Управление по военнопленным.
2. Утвердить прилагаемый штат Управления по военнопленным
3. Назначить начальником Управления по военнопленным майора т. Сопруненко П.К. и комиссаром Управления – полкового комиссара т. Нехорошева.
Заместителями начальника Управления назначить:
1) лейтенанта госбезопасности т. Хохлова И.И.,
2) по службе охраны – майора т. Полухина И.М.
4. Организовать 8 нижеследующих лагерей для содержания военнопленных:
1) Осташковский – на базе помещений бывшей детской колонии НКВД на острове Столобное*, на озере Селигер (Калининской обл.), на 7 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 10 тыс. чел.
2) Юхновский – на базе помещений санатория "Павишев Бор", на ст. Бабынино Западной железной дороги, на 5 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 10 тыс. чел.
3) Козельский- на базе помещений дома отдыха им. Горького, на ст. Козельск, железной дороги им. Дзержинского, на 7 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 10 тыс. чел.
4) Путивльский- на базе помещений бывшего Софроненского монастыря и торфоразработок, на станции Теткино Московско-Киевской железной дороги, на 7 тыс. чел., с доведением к 25 сентября (1939г.) до 10 тыс. чел.
5) Козельщанский – на базе помещений бывшего Козельщанского монастыря, при станции Козельщина Южной железной дороги, на 5 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 10 тыс. чел.
6) Старобельский – на базе помещений бывшего Старобельского монастыря, при станции Старобельск Московско-Донбасской железной дороги, на 5 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 8 тыс. чел.
7) Южский- на базе помещений детской трудовой колонии НКВД на станции Вязники, Северной железной дороги на 3 тыс. чел., с доведением к 5 октября до 6 тыс. чел.
8) Оранский- на базе помещений бывшего Оранского монастыря, на станции Зименки Московско-Казанской железной дороги, на 2 тыс. чел., с доведением к 1 октября до 4 тыс. чел.
Коментарі
42