Припинення фінансування проектів розбудови КПП на західному кордоні України з боку ЄС чітко показує, наскільки в нас погане управління.
Про це в коментарі для Gazeta.ua сказав економіст Борис Кушнірук.
Євросоюз офіційно повідомив, що припиняє фінансування проектів з розбудови більше ніж 10 КПП на західному кордоні України. Шість проектів зараз перебувають в процесі закриття, виділені на них та не витрачені гроші мають бути відшкодовані. Це близько 27 млн. євро. Кошти ЄС мали піти на переобладнання КПП Рава-Руська, Краківець, Шегині та Ягодин, глибоку реконструкцію КПП в Устілузі (всі перераховані – на кордоні з Польщею). Мали бути реконструйовані чотири КПП на українсько-словацькому кордоні, два КПП на кордоні з Румунією та проведена реконструкція на кордоні з Угорщиною задля інтеграції України в міжнародну транспортну систему, в тому числі на КПП в Лужанці.
- Подібні випадки трапляються і в Європі - і досить часто. Про це Європейський союз також сказав. Це загальносвітова тенденція. Відкривається проект, надається фінансування, але він не завершується через погане управління на місцях. Питання полягає навіть не в тому, що хтось вкрав гроші, які виділили європейці. Ми просто не змогли ними скористатися.
Чому ми не використовували гроші, які нам надали для цих проектів?
- Почались бюрократичні процеси, які просто заблокували нормальне використання цих грошей. Варто розуміти, що з боку Євросоюзу також існують певні вимоги, умови, за яких мають бути проведені тендери. Це роблять для того, аби гроші просто не розікрали. В деяких містах розпочали модернізацію. До якихось пунктів КПП так руки і не дійшли. Має бути дотримана певна процедура. Вона також має бюрократичний характер, але якщо її не виконати, проект не буде далі розвиватися. На якому конкретно чиновницькому рівні ця процедура була пригальмована, важко сказати. Це може бути пов'язано з тим, що чиновники не хотіли брати на себе відповідальність. Хтось, можливо, хотів отримати хабар за старою звичкою. Не отримавши його, всіляко намагався пригальмувати процес. Це досить поширена історія для України, нічого нового тут немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угода на $1 млрд: американці модернізуватимуть українські локомотиви
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що домовлятиметься з Євросоюзом про відкриття нових проектів з фінансування прикордонної інфраструктури. Наскільки реальна перспектива того, що проекти будуть поновлені?
- Цілком реально, що будуть якісь нові спільні проекти з Євросоюзом. Але не думаю, що вони стосуватимуться знову прикордонної служби. Це виглядало б просто смішно. Будуть просто інші, за якими все одно є фінансування. Проблема в тому, що ті кошти, які нам виділяє Європейський Союз, ми не всі використовуємо. Та ж сама історія відбувається і зі Світовим банком. З їх боку вже також лунали зауваження.
Як припинення фінансування може вплинути на подальшу співпрацю з ЄС?
- Вона не буде припинена. Ми маємо перестати відчувати себе аутсайдерами в цьому плані. Це не суто українська ситуація. З країнами-членами ЄС також виникають подібні проблеми досить часто. В них це так само питання управлінського контролю. Але західні країни намагаються аналізувати, чому так сталось. А ми просто забуваємо про це і не хочемо вчитися на своїх помилках. Треба задавати питання і міністру фінансів, і прем'єр-міністру, аби зрозуміти, хто контролював реалізацію проектів, коли проводилися перевірки виконання. Громадськість може і повинна контролювати такі речі. Бо влада зараз просто апелює до того, що "ой, забули". Через такі проблеми в розрізі можемо прослідкувати всі негативи нашої системи управління.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес-партнер Порошенка розповів про обман з російським газом
Чи не є це загрозливим сигналом щодо рівня готовності України ефективно використовувати європейську допомогу? Як ми маємо на це реагувати? Як покращити ситуацію?
- В Україні такі проблеми дійсно трапляються значно частіше, ніж в інших країнах. Всім зрозуміло, що система управління в нашій країні далека від ідеалу, але не завжди ті вимоги, які ставить Європейський Союз, є виправданими. Зі свого досвіду можу сказати, що USAID (незалежне агентство федерального уряду США. Відповідає за невійськову допомогу США іншим країнам. — Gazeta.ua.) коли починає проводити тендера на освоєння коштів в Україні, це перетворюється в деяких випадках на абсурд. Їх вимоги часто просто неможливо виконати і ця красивість на перший погляд приховує нульову ефективність. Тут є ще питання довіри до всіх цих громадських процедур. Якщо джерело фінансування, в нашому випадку ЄС, довіряє певному чиновнику, процедура може бути спрощеною.
Покращити нашу ситуацію в сфері управління одним або двома законами неможливо. Це довготривалий загальнодержавний процес. Він починається від управлінської дисципліни і закінчується якістю реалізації. Наші чиновники не є бізнесменами. Коли останні роблять якісь проекти, вони встановлюють чіткі рамки для себе. Якщо це роблять чиновники, то один з них ухвалює рішення на вищому рівні просто взяти гроші, навіть не думаючи про вимоги. Виявляється, що ті процедури, які ми маємо виконати, для нас є неможливими. Це загальна проблема не тільки української, а й західної бюрократії. Вона націлена не на результат, а на процес.
За часів незалежності Україна отримала технічної допомоги на десяток мільярдів доларів. Але на питання "як вони використані" відповіді немає.
Міністерство соціальної політики обіцяло створити єдиний державний реєстр отримувачів соціальної допомоги. Мені особисто тодішній міністр Павло Розенко в грудні 2014 сказав, що на це потрібно 60 мільйонів гривень. Потім почали казати, що Світовий банк на цей же проект має виділити, не багато не мало, 300 мільйонів доларів. За 60 мільйонів вони його зроблять, а всі інше — в кишеню.
Для покращення ситуації нам треба адекватно обирати завдання і їх виконавців. Бо у нас зараз відбувається як в радянському фільмі "Формула кохання". Коли можна зробити щось за три години, за два дні, але якщо робити це два тижні, то вже треба помічник. Для багатьох наших чиновників так само важливий не результат, а процес.
8 
79692
Коментарі
1