16 вересня о 18.45 на Соборній площі в Черкасах дівчина малює крейдою "ГІЯ". Хлопець у вишитій сорочці розставляє по контурах слова пластикові стакани зі свічками. До них підходить 19-річна Інна, пропонує допомогу.
- Щось кривенько виходить, — говорить Тетяна Магдич, 25 років, громадська активістка. — Давайте трішки нижче, — звертається до хлопців.
До молоді підходить 56-річна Валентина Коломієць.
- А хто це організовує? — запитує жінка.
- Люди. Громадськість міста, — відповідає Тетяна.
- А-а-а... Боїтеся! Ви ж представляєте якусь організацію? — допитується Валентина.
- Є речі, на яких не піаряться, — відповідає 27-річний Станіслав жінці.
- От я ж не боюся сказати, що я представляю "Комітет підтримки Миколи Мельниченка", а ви бачу боїтеся.
О 18.55 хлопці та дівчата починають запалювати свічки, їм допомагають ті, хто прийшов на площу. Тетяна роздає транспаранти з написами: "Замовників за грати", "Україно, тобі не соромно?".
— У нас черкащани - пасивний народ, — каже Олександр Компанієць, 57 років.
— Ми оголошення прочитали, й сусіда звали, а він: "Та... Подумаю", — приєднується до розмови Наталя Киреєва, 57 років.
— Дай Боже здоров'я цим людям, що оголошення розклеювали. І всіляких гараздів. Молодець, — піднесено говорить чоловік. — До речі, а Гонгадзе дали звання героя радянського союзу? Ой, вибачте! Героя України! Я б йому тричі дав. І Мельниченку дав за те, що розкрив убивство.
— Гонгадзе посмертно треба дати! — підтримує Киреєва. - А замовника Кучму — в тюрму.
О 19.00 Магдич бере до рук рупор:
- Шановні громадяни, ми прийшли сюди, щоб вшанувати пам'ять Георгія Гонгадзе та всіх загиблих в Україні журналістів. Нагадуємо, що ця акція вже сьомий рік традиційно проходить без партійної та організаційної символіки. Сьогодні виповнюється 11 років з моменту зникнення Георгія Гонгадзе. Ця смерть привернула увагу всього світу. На обіцянках розкрити вбивство Гонгадзе зробив кар'єру не один політик. Георгій був не єдиним і на жаль не останнім, хто розпрощався з життям через виконання своїх професійних обов'язків. За роки незалежності в Україні загинуло 65 журналістів.
16-річний Антон бере до рук рупор і називає ім'я кожного із загиблих та коротко розповідає за яких умов сталася трагедія. Після цього хвилиною мовчання всі присутні вшановували загиблих журналістів. О 19.30 люди розходяться. На площі залишається горіти ім'я "ГІЯ".
Коментарі
3