18 липня 1995 року, у день похоронів Патріарха Володимира, серед Києва виникло масове заворушення між вірянами та працівниками спеціального підрозділу міліції "Беркут" і бійцями ВВ МВС України. Причиною протестів стала відмова поховати церковного служителя на території Софіївського собору.
Святішого Патріарха Київської і всієї Руси-України Володимира І знайшли мертвим 14 липня. Керівництво київської церкви вирішило поховати священника в Софіївському соборі. Проте віце-прем'єр-міністр Іван Курас, який займався похороном із боку влади, категорично заборонив це. Своє рішення пояснив тим, що Собор Святої Софії - історико-архітектурна пам'ятка і знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Запропонував поховати Патріарха на Байковому кладовищі. Представники Української православної церкви підтримали цю пропозицію.
У день похорон траурна процесія почала свій шлях від Володимирського собору. Але попрямувала не на Байкове кладовище, а до Софіївського собору. Там на них чекала міліція. Попри заклики церковних діячів та нардепів, правоохоронці відмовилися пропускати процесію. У відповідь на спробу прорвати кордон спецпризначенці "Беркуту" били людей гумовими кийками та пускали сльозогінний газ.
Люди почали рити могилу прямо на тротуарі, ламаючи асфальт під ворітьми. За 3 год. тіло священника засипали землею. У цей час спецпризначенці зачищали площу. Вони жорстоко били людей та шматували українські прапори.
Близько 22:00 кордон правоохоронців навколо могили зняли. Затриманих відвезли до Шевченківського районного відділку міліції. За словами ув'язнених, там застосовували тортури.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За рік закрили 32 монастирі
Прокуратура Києва порушила кримінальне провадження. Слідство дійшло висновку про відсутність у діях беркутівців складу злочину. У травні 1996-го справу закрили.
Тодішній президент України Леонід Кучма заявив, що не знав про побиття людей та переклав усю відповідальність на прем'єр-міністра Євгена Марчука. Той також заперечив свою причетність.
Той день в Україні назвали "чорним вівторком".
До 3 грудня у Свято-Георгіївському храмі УПЦ (МП) у Львові перебуватимуть мощі (правиця) великомученика Георгія Побідоносця та стародавня Ікона Георгія Побідоносця. До України вони прибули з благословення Святішого Патріарха Константинополя і Нового Риму Варфоломія І і Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з монастиря Ксенофонт Святої Гори Афон.
Коментарі