Стаття у виданні The Guardian
Коли на початку березня 2022 року 46-річний російський підполковник Валерій Сергійович Буслов прибув до українського міста Балаклія, він негайно наказав своїм військам встановити блокпости, сховати артилерію в найближчих лісах і переробити місцеве відділення міліції в табір для полонених.
Протягом семи місяців, поки місто не звільнили українські війська, понад 200 мирних жителів, зокрема 30 жінок, перебували під вартою та піддавалися такій поведінці, що принижує гідність. Щонайменше 150 чоловіків піддали тортурам, одну жінку зґвалтували, а семеро мирних жителів убили.
The Guardian поспілкувався з деякими жертвами, відвідала камери, де катували мирних жителів, і ознайомилась із розслідуванням харківської прокуратури, включно з документом, які вони отримали, підписані Бусловим і його заступником, який наказує незаконне затримання цивільних. Розслідування допомогло ідентифікувати десятки російських солдатів і двох агентів ФСБ, яких звинувачують у військових злочинах. Насильство і тортури були невід'ємною частиною російської кампанії.
"Коли росіяни пішли, ми вилучили з закладу десятки файлів і зброю Упродовж нашого розслідування ми бачили, як загарбники завдавали невимовних страждань затриманим, використовуючи електричні кабелі, гумові предмети, молотки та зброю", - сказав 41-річний Максим Блохін, військовий прокурор Харкова у справах про військові злочини.
Колишній офіцер поліції в Балаклії був головною ціллю разом із українськими ветеранами війни на Донбасі
Як і в інших українських містах, окупованих росіянами, загони Буслова мали списки людей для полювання в Балаклії, яку захопили 3 березня 2022 року. Як колишній офіцер поліції в Балаклії, 34-річний Іван Коврига був головною ціллю разом із українськими ветеранами війни на Донбасі.
"У перші дні війни я своєю вантажівкою намагався безкоштовно возити балаклійцям молоко, адже під час окупації багато хто страждав від голоду. 19 квітня 2022 року росіяни зупинили мене на блокпосту. Коли перевірили мій паспорт, зарядили зброю, направили її на мене і сказали, що моя подорож завершена", - згадує Коврига.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва кілька разів програла битву за Україну" - Євген Глібовицький
Ковригу доставили до відділку міліції, де ще до допиту солдати почали бити його ударами по обличчю та ребрам, коли сидів на стільці зі зв'язаними за спиною руками.
"Вони весь час вимагали від мене дати їм позиції українських військ і зізнатися, що я допоміг своїй країні, надавши їм інформацію про росіян. Я намагався пояснити, що я більше не поліцейський, а працюю слюсарем з 2017 року. Але вони мені не вірили і продовжували бити", – сказав Коврига.
П'ять днів Коврига був замкнений у підвалі з іншими арештантами. Одного разу вночі його вивели з закладу, одягли на голову мішок, відвезли в ліс і дали лопату.
Ось - сказали мені - тепер копай собі могилу. Я благав їх дозволити мені поговорити з мамою та дружиною востаннє. Але вони відмовилися
"Ось, - сказали мені, - тепер починай копати собі могилу, - розповідав Коврига. - Я благав їх дозволити мені поговорити з мамою та дружиною востаннє. Але вони відмовилися. Не хотіли мене вбивати. Це була гра, щоб налякати мене до смерті. І їм було весело".
"Тероризувати людей було їх спеціалізацією. Один чоловік розповів, як його відвезли в ліс, де росіяни показали йому тіла двох страчених затриманих. Потім стріляли біля вуха і врешті побили", - каже Блохін про російських солдатів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко
Ковригу повернули до відділку поліції, де росіяни почали бити його електричним струмом за допомогою апарату, підключеного до військового радіо часів Другої світової війни.
"Я благав їх припинити. Відчував, що моє тіло більше не витримує. Тоді вони сказали мені зізнатися на відео, що я дав українцям неправильні координати, щоб вони вдарили по росіянах, і що українці замість цього вбивали сім'ї. Це було неправдою. Але вони хотіли використати мене для своєї пропаганди. Я відмовився, і вони продовжували мене бити", - сказав він.
Після 10 днів насильства і тортур Ковригу звільнили 28 квітня. До дня визволення Балаклії він продовжував возити безкоштовно молоко.
34-річна Альбіна Стрілець - одна з близько 30 жінок, яких затримали у відділку поліції Балаклії. Вона знала, що росіяни рано чи пізно її заарештують. З перших днів окупації Стрілець, командир української рятувальної служби, передавала українським військам інформацію про позиції та пересування росіян у Балаклії та кількість військової техніки.
Перше, що росіяни зробили, коли прибули у Балаклію - знищили вежі зв'язку і всі зв'язки з зовнішнім світом
"Перше, що росіяни зробили, коли прибули у Балаклію - знищили вежі зв'язку і всі зв'язки з зовнішнім світом. Я знайшла два місця, де могла отримати слабке підключення до інтернету. Сиділа там годинами, намагаючись надіслати хоч одне повідомлення українським військовим. Робила це протягом місяців, до 3 серпня 2022 року", - каже Стрілець.
Сотні людей у Балаклії співпрацювали з росіянами, і багато згодом втекли до Росії. З тих, хто залишився, деякі далі надавають інформацію ФСБ
Того дня четверо російських військових увірвалися в командний пункт рятувальної служби Балаклії, затримали Стрілець і доставили її до відділку. Вона переконана, що це її колеги донесли росіянам. Мешканці кажуть, що сотні людей у Балаклії співпрацювали з росіянами, і багато з них згодом втекли до Росії після звільнення. З тих, хто залишився, за даними української влади, деякі продовжують надавати інформацію ФСБ.
"У в'язниці було ще дві жінки. Поводження з нами відрізнялося від того, що робили з чоловіками. Це були психологічні тортури. Вони сказали, що ніколи нас не випустять. На щастя, перед арештом я сховала свій мобільний телефон із усіма повідомленнями українським військовим", - каже Стрілець.
Жінки, яких утримували на нижньому поверсі будівлі, чули крики чоловіків, яких катували нагорі.
"Це було жахливо. Одного разу, між 8 і 12 серпня, я почула крик людини, потім постріл, після чого настала тиша. Може, через два дні привели нагору жінку, мабуть, військовополонену. Її піддали груповому зґвалтуванню. Я чула, як вона кричала, як благала їх припинити", - каже Стрілець.
Стрілець звільнили 29 серпня, через 16 днів. Потім її віддали Україні. Сьогодні вона на восьмому місяці вагітності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ
Розслідування кримінального провадження української прокуратури щодо відділку поліції в Балаклії розпочалося через кілька днів після звільнення міста 8 вересня 2022 року. Відтоді прокуратура встановила особи 374 російських військових, які належали до різних військових частин, зокрема 126-го полку Росгвардії РФ, 11-го стрілецього армійського корпусу і 244-ої артилерійської бригади 11-го армійського корпусу Балтійського флоту.
"Після збору цих даних, ми зіставили їх із фото, знайденими в численних російських соцмережах та інших джерелах, і створили базу даних. Потім показували кожне фото затриманим. Так ідентифікували десятки військових, які брали участь у масових вбивствах, зокрема двох агентів ФСБ і воєначальників. Тепер, сподіваємося, виграти війну, щоб притягнути їх до відповідальності", - каже Блохін.
Буслову, якого військові та жертви знають за позивним "Граніт", у травні повідомили про підозру в порушенні ним конвенцій, які регулюють поводження з цивільним населенням під час війни. Як повідомляє Reuters, він повернувся до Калінінграда. Коли журналіст Reuters зв'язався з ним по телефону, Буслов не заперечував, що він військовий командир.
Незважаючи на свідчення тисяч мешканців і сотні документів із його підписом, знайдених у Балаклії, підполковник заперечував, що був там.
Щонайменше семеро людей, які перебували у відділку поліції, були вбиті. Двоє з них всередині будівлі. Щонайменше три людини померли від тортур через кілька днів після звільнення. Інших вбили в лісі.
Переклад Gazeta.ua
Коментарі