Президент України Віктор Янукович 7 квітня помилував засуджених колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка та ще кількох ув'язнених.
До президента з проханням про помилування Луценка звернулася уповноважена Ради з прав людини. Вона констатувала, що за час відбування основного покарання в місцях позбавлення волі "у Луценка неодноразово фіксувалося погіршення стану здоров'я багатьма медичними фахівцями, що призвело до необхідності оперативного хірургічного втручання". Пізніше Янукович звернувся до Комісії при президентові України у питаннях помилування з проханням невідкладно розглянути звернення Лутковської.
Сам Луценко, а також його рідні неодноразово заявляли, що не будуть просити помилування у президента, бо вважають звинувачення необґрунтованими і розцінюють їх як політичну розправу.
Водночас західні партнери вже привітали та подякувати Януковичу за помилування і звільнення екс-міністра Луценка та інших в'язнів.
Янукович, звільнивши Луценка, піддався тискові Заходу. Захід давно наполегливо вимагає звільнення і Луценка, і Тимошенко.
Цілком розумію Луценка, який висловив небажання писати прохання про помилування, бо вважає себе неcправедливо засудженим. В цьому випадку можна лише припинити справу, як безпідставно порушену.
Луценко - принциповий невинуватий чоловік, який не може просити про помилування, адже це означатиме "програну війну", тому його дії є цілком логічні.
З іншого боку, влада, шукаючи пояснення, як вийти із такої ситуації, бо президент таки зобов'язаний захищати права українців, знайшла вихід - омбудсмен Валерія Лутковська подала клопотання про помилування. За законом про правила роботи комісії з помилування, головою такої комісії я був довгий час, немає обмеження з приводу того, хто може написати клопотання — засуджений, дружина, родичі, громадські організації, чи омбудсмен. Тому, на на підставі свого права, Лутковська й написала таке клопотання.
Є одна цікава річ щодо помилування — якщо людину помилували, то це свідчить про припинення кари за вчинений злочин. Коли президент помилував засудженого, тим самим він вважає, що він надалі перестав бути суспільно-небезпечним.
Між іншим, у 1987-1988 роках, радянська влада також помилувала низку політв'язнів, без їхніх клопотань, без обіцянок з їхньої сторони більше не робити злочинів, зокрема проти влади, а просто помилували їх.
Після звільнення Луценко буде активним гравцем, буде займатися політикою, і факт його звільнення жодним чином його не обмежує.
По-людськи розумію Луценка: йому необхідно після такого полікуватися, відпочити, провести час із сім'єю. Не заважаючи на це, він не забуде про політику. Бо з його натурою, він не "відключиться". Луценку необхідний період на відновлення та входження в систему розуміння останніх подій, але тепер все залежить від нього.
Для України це звільнення — великий плюс, бо означає, що президент піддався тиску Європи. Це значить, що в листопаді він таки бажає підписати Угоду про Асоціацію із Європейським Союзом, а це - реальне зближення із Європою.
З іншого боку, ми бачимо, що політичне керівництво країни — це олігархія, яка розуміє, що входження до Митного Союзу, на противагу ЄС, приведе до втрати Україною самостійності. Отаке суперечливе становище влади — з одного боку вони говорять, що рухаються в Європу, а з іншого боку проводять в Україні антиукраїнську політику. Така характеристика сучасності.
Тимошенко так само випустять, але не зараз, а ближче до підписання угоди із ЄС. Є ж окрема вимога про її звільнення. Омбудсмен може так само написати клопотання, комісія розглянути, і протягом трьох днів її мають випустити.
2 
1
Коментарі
3