"По подіям у Криму, скаржитися проти України – безперспективно" - Борис Бабін

У Херсоні 20-21 грудня пройшла конференція для внутрішньо переміщених осіб з окупованого Криму.

Обговорювали питання політичного лідерства та правові аспекти взаємодії таких людей та держави.

Конференцію організував Міжнародний Республіканський Інститут (IRI - Gazeta.ua) разом із Кримськотатарським Ресурсним Центром. Спікерами виступили член Меджлісу кримськотатарського народу Ескєндер Берієв та колишній представник президента в автономній республіці Крим Борис Бабін.

 

Багато хто з них живе на окупованій території, а довідку отримують, бо її вимагають в інстанціях.

Кримчани, що не мають прописки з материкової України є нерезидентами банків – не можуть оформлювати банківські послуги.

"Проблеми, які отримує держава від довідки ВПО в тому, що шлях її отримання занадто простий. Через це статус мають багато людей, які його не потребують взагалі. Тому він розмивається, - каже Борис Бабін. - Єдиним шляхом є верифікація, виділення додаткових категорій, які потребують захисту від держави. Свого часу це намагалися зробити в Кабінеті Міністрів. Наприклад статус для учасників АТО давав додаткові житлові пільги.

Але є це проблемою, бо ми виходимо з ситуації, що люди переселилися і набор їх прав мінімальний, але є ситуації, коли люди щось втратили, чи чимось пожертвували. Наприклад сьогодні є ситуація, коли забуксував закон, закони, чи проекти про жертв. Але ми маємо чітко усвідомлювати, хто жертва, бо півтора мільйона жертв не може бути. Це основна проблема, що ми не можемо провести градації".

 

Основною проблемою внутрішньо переміщених осіб є питання його подальших дій.

"Людина не знає що їй робити далі: інтегруватися в громаду, в якій він живе, чекати допомоги від держави, повернутися додому, чи поїхати до третьої країни. До цій проблеми є приватні: наприклад кримські татари вважають, що вони мають чекати деокупації та повертатися до Криму. Виникає питання, бо чекають вже 5 років: чи їм повертатися, чи залишатися на місцях і вважати повернення додому питанням поколінь", - додає він

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В РФ не хотіла. Я не зрадник": як виглядає оновлений пункт пропуску в Крим

Після початку війни до Європейського суду з прав людини почали подавати судові позови на державу Україну. Аналогічні справи були під час конфліктів у Молдові та Азербайджані.

"По подіям у Криму, скаржитися проти України – безперспективно. З точки зору Європейського суду Україна робить все для деокупації та захисту своїх громадян. Україну неможливо звинувачувати в загальних порушеннях. Бо є практика Молдавських справ, наприклад Ілашко проти Молдови (позов політичного діяча Ілієй Ілашку проти Молдови та РФ через тортури та ув'язнення - Gazeta.ua) Це справді перший позов проти РФ саме по факту окупації Придністров'я. І справа б не вигоріла, якби Ілашку не був депутатом. Як з нашою Надією Савченко. Найсмішніше, що Придністров'я віддала його, бо на окуповану територію тиснула РФ. На Росію тиснула Європа, а на Європу - Румунія. Росія тоді намагалась відбрехатися, але не змогла. Нам нема чого пред'явити", - розповідає Борис Бабін.

 

Відносно справ, що порушені проти України, Борис Бабин добавляє, що їх ведуть або від меркантильності, або за вказівкою Кремля.

"Тут, на справді все дуже просто – люди не розбираються в питанні хто агресор і ідуть позиватися на того, хто перший заплатить. Але, чи буде платити РФ – невідомо. Також судитися з Україною простіше, бо знаходяться в нашій юрисдикції і Україна не відкидає фактів війни та окупації. Просто погано це захищає і юристу простіше. До тогож, нажаль, багато хто, в тому числі і Росія купують правозахисників, бо бажають, щоб проти нас судилися", - додає він.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Берієв розповів, що програма конференцій розрахована на консолідацію між кримчанами, що переїхали до України.

"Багато з цих людей є студентами, які можуть стати лідерами та в майбутньому підіймати проблему окупації Криму на широкий загал", - каже він.

Ціллю курсів називає покращення лідерських якостей серед активістів та ВПО.

"В своїй практиці ми намагаємося давати практичні та теоретичні знання. Обучаємо учасників семінару основам публічних виступів, комунікацій та перемовин. В нас є й практичні завдання, наприклад виступи під запис", - каже Берієв.

Сподівається, що після проходження повного курсу навчання студенти стали активістами руху за деокупацію Криму та солідарністю з кримськотатарським народом.

 

"Крим можна деокупувати, якщо цього буде хотіти український народ,- каже Ескендкр Берієв. - Тому завдання жителів Криму різних національностей зробити так, щоб Крим не відходив на дальній план. Тому нам треба проводити різні заходи, щоб тема Криму постійно підіймалася. Таким чином це буде впливати і на дії політиків, бо вони реагують на суспільний запит. Заходи мають бути масовими, креативними та системно нагадувати, що є внутрішньо переселені особи з Криму і проблема не вирішеться доки Крим не повернеться в Україну".

×