Двічі на місяць інспектори служби профілактики ДАІ чергують усю ніч — виїжджають на ДТП. Із вівторка на середу команда у складі старшого інспектора профілактики УДАІ Києва Олександра Ковалевського, 31 рік, та інспектора Святошинського ДАІ Андрія Богомольного, 32 роки, поповнилася кореспондентом "ГПУ".
О 20.35 ми збираємося в службовому кабінеті Олександра Ковалевського. На столі постійно шипить невеличка чорна рація.
— Я 712-й, ДТП, але скору не визивали, — чую з чорної коробочки.
Саша і Андрій кривляться й відмахуються — подія напевно не екстремальна. Краще ще випити гарячого "Нескафе". Хлопці чомусь пригадують літо, коли почули про розформування ДАІ.
— Я з відпустки повернувся, їздив з жінкою на море. Заходжу з удостовєрєнієм у метро, а мене дівчина на турнікетах не пускає, — нині Олександрові ця пригода здається смішною. — Від неї я й почув, що вже майже безробітний.
Розповідь перебиває звук рації.
— Збили пішохода на Артема, приблизно о 21-й.
За дві хвилини ми вже на службовому "Фольксвагені Пассат", без розпізнавальних знаків ДАІ. Я сідаю на переднє сидіння. Олександр і Андрій сперечаються, як швидше доїхати до Артема. Через десять хвилин ми на місці, причому без перевищення швидкості.
21-річна киянка Олена на дорогому легковику "Хонда" збила навпроти кінотеатру "Київська Русь" 42-річного пішохода.
За кермом у салоні ховалася від холоду блондинка. Виглядала дуже наляканою й час від часу шморгала носом та схлипувала.
— Можно я на русском буду, — нервує дівчина. — Он выбежал, а я не успела, и он упал на капот.
Інспектор Шевченківського району Валентин Мельниченко, 37 років, каже, що пішохід п"яний. Добре, що обійшлося лише переломом гомілки.
— Он, 40 хвилин тому біля телецентру п"яний вийшов на проїжджу частину, впав і заснув на дорозі між машинами, — додає. — Одному Богу відомо, як його ніхто не переїхав.
Ми повертаємося в ДАІ. По дорозі чуємо повідомлення: "На вулиці Тривожній угнали "ДЕУ Ланос".
— На вулиці Тривожній стало тривожно, — продовжує Андрій. Чорний гумор у міліціонерів, хірургів, пожежних — це спосіб зберігати здоровий глузд у стресових умовах роботи.
Під чоботами хрустить розбите автомобільне скло. Роблю ще кілька кроків і вступаю
у калюжу крові
Доїхати до теплого кабінету не вдалось. Нас уже чекали на вул. Василенка. Я допиваю у машині каву і виходжу в суцільну темряву. Під чоботами хрустить розбите автомобільне скло. Роблю ще кілька кроків і вступаю у калюжу крові. Переді мною розбитий "ВАЗ".
Машина на швидкості врізалася у припарковану біля тротуару "Шкоду". Від удару "Шкоді" сплющило бампер, а "Жигулям" — капот. 19-річним водієм опікуються лікарі швидкої. На питання інспекторів відповідає батько потерпілого, який щойно приїхав. Він, як кажуть, "псіхує" — на питання тільки нецензурно лається. Поруч із машиною стоїть бліда як смерть мати юнака. Жінка зі скляними очима мне в руках чоловічий светр сина.
Повертаємося мовчки. Хлопці підсміюються над повіями на Окружній. "Трудові резерви" — так називають інспектори "нічних метеликів".
Андрій раніше працював у Святошинському райуправлінні. Пригадує, що часто затримував "трудові резерви". У однієї 17-річної повії-наркоманки вся сім"я конфліктувала з міліцією. Якось затримали її старшого брата, й дівка прийшла з матір"ю до відділку. Показала шприци й каже: всіх зараз поколю, якщо не відпустите брата. Міліціонери посміялися, але про всяк випадок хлопця відпустили.
О 2-й ночі ми знову в кабінеті, заливаємо окропом п"яту порцію "Нескафе". Вирішуємо чогось попоїсти. Олександр залишається на чергуванні, а ми з Андрієм їдемо в супермаркет універмагу "Україна". Купуємо запечену курку і безалкогольне пиво.
— Що, кримську грипозну курочку принесли? — такою актуальною фразою нас зустрічає Олександр.
Закриваємося в кабінеті на ключ і під акомпанемент рації розпочинаємо трапезу. Потім рятуємося від сну дитячими мультиками з відеокасети. Хлопці кажуть, що ДТП відновляться о 4-й ранку. Але жодних повідомлень про вранішні аварії не було. Лише о 8-й, коли ми роз"їжджалися по домівках, потрапили в традиційний затор на Московському мосту. Саме там побачили три аварії — на відстані півтора метра від нашої машини. Але це вже робота не для нас. На прощання — по десятій каві й останній цигарці. За ніч хлопці викурюють пачку сигарет.
2 
7644
Коментарі