Весілля застряло в заторі

 

У п"ятницю ввечері молодята Олександр і Тетяна Чеховські чимдуж бігли вулицею Глибочицькою до станції метро Контрактова площа.

Весільний кортеж застряв у заторі, який утворився на Глибочицькій. Наречені простояли в ньому 2 год., за цей час просунулися метрів на 50. Після цього зрозуміли: треба залишати джип "Тойота-Прадо" і далі йти до метро пішки.

Молода, Тетяна Чеховська, 22 роки, спершу намагалася обходити великі й глибокі калюжі, піднімала поділ білої сукні. Однак поблизу Житнього ринку махнула на все рукою і вже бігла по калюжах. Наречений, 23-річний Олександр, час од часу чортихався і приперчував мову ще міцнішими словами.

— Ти розумієш, люди сидять у кафе з третьої дня, на нас чекають, а ми не встигаємо. У мене в голові все це не вкладається, — розповідає кореспондентові "ГПУ" Олександр.

Вони зареєстрували шлюб о 13.00 в Оболонському районному РАЦСі на вул. Маршала Тимошенка. Під банкет винайняли залу в ресторані на пр-ті Радянської України (

Ґонґадзе), що на Куренівці. Святкування мало розпочатися о 15.00. Ті півтори години, які лишались, молодята вирішили покататися містом. Спершу поїхали до Андріївської церкви на Подолі. Але вона була зачинена — всередині щось знімали телевізійники. Тоді попрямували на площу Слави (Печерськ). Звідти ще спустилися на Набережну, до пам"ятника засновникам Києва: Кию, Щеку, Хориву й Либеді. А потому знову вирушили через центр міста. Усе це їм вдалося зробити доволі швидко. Однак на вул. Великій Житомирській кортеж потрапив у затор. Тому довелося звернути на Глибочицьку. Тут і засіли, за словами Олександра, "у капітальній пробці".

З молодятами бігла компанія з десяти чоловік. Зокрема, сестра нареченої з двома дітьми, свідки. Літні кияни дивилися услід молодій парі, усміхались, а водії постійно сигналили, порівнявшись із молодими.

— Доки доїдемо на Виноградар, пройде ще година. Доїдемо на метро до Оболоні, так надійніше, а звідти доведеться ще чухати тролейбусом або маршруткою. Гості ще не сідали за стіл, усі на нас чекають. Банкет замовили на 40 чоловік. Весілля триває два дні — в п"ятницю гуляємо на Виноградарі, а в суботу — на Лісовому, — пояснює молодий "ГПУ".

Ближче до станції метро молодята розговорилися, а наречений нервував менше. Розповідають, що познайомилися три роки тому, на весіллі під Києвом. Олександр родом із Бортничів, працює там майстром-склодзеркальником на приватному підприємстві. А Тетяна — вихователька в дитсадку на Оболоні.

Олександр розповідає, що він за кермом чотири роки. Каже, рік-два тому в Києві "ще можна було їздити".

Перш ніж спуститися в метро, молодята сказали, що запам"ятають цей день надовго.

— Колись ще будемо з цього сміятись. Але зараз нам — не до сміху, — зізнається "ГПУ" Тетяна.

×