В асфальті під Святою Софією рили могилу

9

Фото: unso.in.ua

18 липня 1995 року "беркутівці" розганяли траурну процесію Святійшого Патріарха Володимира. Цей день охрестили "чорним вівторком".

УПЦ Київського патріархату просила в тодішньої Кабміну дозволу поховати Патріарха на території Святої Софії. Незважаючи на прохання церкви, місце виділили на Байковому цвинтарі: мовляв, Собор - історико-архітектурна пам'ятка під охороною ЮНЕСКо.

Проте після відправи у Володимирському соборі похоронна процесія з тілом Патріарха вирушила не в напрямку Байкового, як було погоджено, а ліворуч - до Софійської площі. На Володимирській вулиці дорогу перекрив міліцейський ланцюг.

Рішуче налаштовані віряни прорвали кордон. Ворота Софії були наглухо зачинені, а всередині храму чатував спецпідрозділ "Беркут". Вечоріло, і, оскільки покійників прийнято ховати до заходу сонця, учасники процесії почали копати могилу просто під стінами собору, трощачи асфальт праворуч брами дзвіниці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли останки 650 жертв нацистів

Щойно домовину опустили всередину, з-за брами вискочила сотня "беркутівців" і з трьох сторін атакувала мирян. Почалося криваве місиво. УНА-УНСО разом зі священиками стримувала натиск бійців, поки на могилу вручну згрібали землю. Били лежачих і шматували прапори.

"До розкритої могили нікого не пускали, над журналістами, які апелювали до Закону про пресу, просто нахабно насміхалися. По площі валялося жіноче взуття, загублене під час панічної втечі під беркутівськими кийками. Ні в кого не можна було добитися правди, генерали від міліції нагло брехали в очі: нікого не затримували, нікого не били. А поруч - закривавлений державний прапор, розкрита могила й розтоптані вінки. І живі свідки, котрі бачили, як били лежачих унсовців і навіть жінок", - писав очевидець тих подій журналіст Віталій Карпенко.

Побоїще тривало три години, поки міліція відступила і дала відслужити молебень.

20 цивільних опинились на лікарняному ліжку, а одна людина - у реанімації. З міліції до лікарні потрапили 13 людей.

У 1996 році столична прокуратура закрила кримінальну справу щодо тих подій. Звинувачення проти першого замначальника ГУ МВС в м. Києві Володимира Буднікова, який дав наказ атакувати процесію, відкинули. Слідство дійшло висновку, що той "діяв в рамках наданих йому повноважень" і "його дії не містять ознак посадового злочину". Завдані учасникам похорону тілесні ушкодження були неумисними.

Через три роки Леонід Кучма, на перший рік президентства якого припало це побиття, розповів журналістам, що всі події на Софійській площі були спеціально спровоковані й спрямовані саме проти нього. Всю провину за те, що сталося, Кучма переклав на тодішнього прем'єр-міністра Євгена Марчука.

З тих пір питання про перепоховання Патріарха неодноразово порушувалося, але його тіло й досі покоїться під стінами Софії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопали могилу охоронця переправи через Дніпро

×