У 1530 день народження міста Києва на його вулицях з'явились хуліганські вказівники. Зокрема, як зазначають активісти на своїй сторінці у Facebook, ніхто не давав їм дозволу на розміщення у місті цих вказівників, бо вони його ні в кого й не просили.
Організатори підійшли до проблем столиці із гумором, навіть із сарказмом.
Наприклад, на Хрещатику вони повісили вказівник "Алея липових каштанів", що вказує на халатність, а може й злочинність столичної влади. Адже нещодавно розгорнувся справжній скандал щодо несправжності закуплених для висадки каштанів. За документами, каштани мали цвісти червоним цвітом, а один саджанець коштує 500 євро. Однак висаджені каштани чомусь зацвіли білим цвітом.
Цар-балкон
- Подивіться на верхній поверх будинку 99 по вулиці Саксаганського, - радять активісти. - Це одна з найвизначніших пам'яток народної української архітектури у стилі пізнього "бикоко". Стиль зародився у 80-х роках минулого століття, коли площі у квартирах було мало, а промислові підприємтсва, де можна було взяти матеріали, охоронялися погано. У ті часи за матеріалом, яким засклений балкон, можна було визначити, де працює господар. Наприклад, балкон робітника тролейбусного депо можна було впізнати за вікнами від тролейбусів. На жаль, гроші не вичавлюють з людини рабство, тому на маленькі гроші рагулі будують маленькі бараки, а на великі гроші — великі бараки.
Метро на Троєщину
- З лінією метро на Троєщину все якось не складається, причому давно, - пишуть активісти у Facebook. Певно, то "шось пороблено", бо перші спроби пробитися з правого берега у тому напрямку були ще в кінці 30-х. Почали будувати стратегічні транспортні тонелі під Дніпром, але завадила війна. У 1944-му роботи відновили, але якось не пішло. Останні 20-ть років будують міст через Труханів, але у 2012-му кран "Захарій" впав у Дніпро, і все зупинилося.
Поштова площа
- Поштова площа, на реконструкцію якої витратили щонайменше 543 мільйони гривень, буде недоступною для людей на візках, велосипедистів та батьків із дитячими візочками. Власне, пандуси для візків тут є, під кутом 18° — що цілком нормально для гірськолижних трас. Як підрахували велосипедисти Києва, грошей, витрачених на реконструкцію цієї площі, вистачило б на 1160 км велодоріжок — це втричі більше, ніж в Амстердамі чи Копенгагені, вдвічі більше, ніж в Берліні, або стільки ж, скільки у Відні. А ще на ці гроші можна було б придбати 150 сучасних тролейбусів із низькою підлогою.
Акулячі сльози.
- Ще не минули сороковини від передчасної смерті акули Великого Джона, що трагічно сконав, бо не виніс умов життя в акваріумі торгово-розважального центру Оушен Плаза, як на заміну йому привезли нову акулу. Риба-лопата ще маленька, і її тримають на карантині, але вже у червні її чекає тісний акваріум, гострі штучні рифи, та тисячі ідіотів із фотоспалахами.
Садиба-музей Ігоря Сікорського
- Власне, ніякого музею тут немає. У будівлі на вулиці Ярославів Вал, 15-б, пройшло дитинство відомого авіаконструктора, винахідника гелікоптера, Ігоря Сікорського. Ігор Іванович жив у цьому будинку в 1904-1912 рр. У дворі садиби він збудував столярну майстерню, де виготовляли деталі літаків. Саме тут були збудовані перші гелікоптери. Кияни багато років спостерігають, як будинок Сікорського розвалюється, а влада періодично обіцяє облаштувати в ньому музей авіації.
Коментарі
26