У Києві цигани бояться, що їх спалять міліціонери

Фото: Фото: Тарас Подолян

На столичній вулиці Березняківський поселились цигани. Живуть вони там більше місяця, збирають металобрухт і здають його на гроші. Вчора вдень їх табір спалили.

"Це були міліціонери в цивільному. Прибігли, почали кричати на всіх, стріляли в повітря, навіть застрелили нашого двомісячного собачку. А потім підпалили клейонку і все почало горіти. Люди хваталися за що могли. Я, поки горіло, почала збирати ковдри, подушки та одежу малим. Бо в минулий раз, коли нас спалили, осталась в одній спідниці і футболці", - розповіла 32-річна циганка Маргарита.

Цигани живуть під коліями неподалік залізничної станції в лісопосадці. Замість шатра в них натягнута клейонка. Всередині лежить кілька брудних ковдр та подушки. По "двору" бігають шестеро брудних дітей. Ще однорічна Мая спить в колясці. Діти починають їсти сиру картоплю. Найстарший, 13-річний Володя, посипає шматок хліба приправою "Мівіна" і починає їсти його з помідором.

"Через тих міліціонерів ми не змогли вчора нічого заробити. Тому діти сьогодні голодні. Переб'ються хлібом і водою, а ввечері може чоловік щось і принесе з роботи. Він пішов за металолом. Щодня заробляємо на ньому по 200 грн. А 2,5 тис в місяць мусимо платити міліції за те, що тут живемо", - каже жінка.

У п'ятницю Маргарита на роботу не пішла, бо боїться, що міліціонери знову надійдуть і спалять всі речі.

"З нами сьогодні залишився і чоловік сестри, щоб швидше все збирати якщо що. Бо що ми, дві жінки, зможемо вдіяти? А так він є, то швидше буде", - міркує жінка.

Чоловік сидить на голій землі і наливає горілку в чашку з кавою. Бере цигарку "Приму" і запалює.

"Ви мене вибачайте, що п'ю. Я так лікуюся, бо трохи захворів. В мене туберкульоз. Взагалі-то багато циган зараз від нього помирає. Подивіться в яких умовах ми живемо. Чого тільки та клейонка варта, коли в ній постійно душишся. А от діти мало хворіють. Вони в нас звикли голими та босоніж по землі ходити і влітку, і взимку. Тільки одне те, що в домашніх умовах виросло, Мая, ще може покашлювати. Ми перед Києвом рік в хаті прожили в Житомирській області. Але поїхали звідти, бо не могли в штунди записатися. Все-таки душа в нас православна", - стверджує чоловік.

Цигани кажуть, що на період Євро-2012 їдуть додому — на Закарпаття.