На минулому тижні Вищий адмінсуд підтримав рішення попередніх судових інстанцій, які визнали незаконним присвоєння звання Героя України провіднику Організації українських націоналістів Степанові Бандері та головнокомандувачеві Української повстанської армії Романові Шухевичу. Формально цю тему підняли суди, які є досить чутливими до бажань влади. Самій владі не з руки зачіпати такі питання. Було б неправильно особисто Партії регіонів виступати проти геройства Бандери і Шухевича.

Незабаром вибори, потрібно звітувати перед виборцями про свої успіхи, про виконані обіцянки. Що влада може записати собі в позитив? Не пенсійну ж реформу, не медичну, не реформу ЖКГ. Тому вирішили повернутися до традиційних вже відпрацьованих технологій впливу на електорат.

Владі вигідно, коли точиться політична боротьба не по лінії влада або народ, а коли точиться між регіонами. Це виглядає так цинічно, тому що для влади Бандера і Шухевич є предметом інструментального, а не ціннісного відношення. Якщо потрібно підвищити політичний рейтинг шляхом інструменталізації питання героїзму, то на це ідуть спокійно. Хоча й заявляють, "незважаючи на суд, вони залишаться героями у серцях тих, хто їх вважає такими". Це - подвійна гра.

Однак подібне цілком можна пояснити. У країні ще не сформована національна ідентичність, яка передбачає спільних, а не регіональних героїв і антигероїв. Влада не дбає про ціннісні і проективні речі, а тільки про поточні. Україна, як держава, не має правонаступництва. А воно має бути, незалежно від того, чи був Бандера формально громадянином України, чи ні.

Наступним кроком стане оскарження рішення у Верховному суді України. У цьому зацікавлені політсили націоналістичного і націонал-демократичного спрямування. Вони отримали трек для нового електорального марафону. За допомогою боротьби за відновлення звань героя Бандері і Шухевичу можуть отримати паровоза, який завезе їх у Верховну Раду. Проте це може тягнутися до парламентських виборів 2012 року. Це вигідно обом сторонам - і "бандерівцям", і "антибандерівцям". Якщо немає інших аргументів у своїй політичній діяльності, немає програмних речей, тоді і витягують подібні карти.

За цим розігруванням ідейних і електоральних карт відбувається розмивання національного символічного простору, складовою частиною якого є пантеон героїв. Розмивається національна солідарність і консолідація, які неможливі без спільних героїв. Східні регіони звикли б через деякий час, якби цю тему штучно не підігрівали. Так само колись змирилися із жовто-блакитним прапором, який вважали петлюрівським.

Замість історичної правди і формування єдиної національної пам'яті знову вносять регіональні розколи. Це прямо б'є по засадах державності. І все це напередодні 20-ї річниці незалежності.

Формально у цьому судовому процесі буква закону була дотримана, але є ще дух закону. Він полягає у тому, щоб не натравлювати регіони один на одного. Якби президентом був Віктор Ющенко, то суд не прийняв би навіть такий позов. Навпаки - вже б втрутилась прокуратура. Такі справи підлягають лише суду історії.

×