– Це дикий лісовий вовк, – 80-річний чоловік розстібає піджак і показує ікласту пряжку юним прихильницям. – Подарували у Денвері, штат Колорадо, – американський фантаст Гаррі Гаррісон різко підіймає руки й зображає люте гарчання.
Почувши про смерть автора "Сталевого щура", згадую цей епізод. Познайомився з Гаррісоном шість років тому, коли він приїжджав до Києва на зліт фантастів "Єврокон". Був у діловому костюмі й кросівках, краватка невміло зав'язана навиворіт.
– Як ставитеся до пророкувань Нострадамуса?
– Цілковита нісенітниця й дурість! Не читайте Нострадамуса, читайте Гаррі Гаррісона, – казав він.
За рік до того в Україні гостював інший культовий дядько – Роберт Шеклі. Але він, замість загравати з дівчатами, загримів у лікарню. Всією країною тоді гасили заборгованість письменника перед українськими медиками. Зібрали 10 тисяч доларів на лікування. Не стало Шеклі кілька місяців потому вже в американській приватній клініці.
Старий більш як 12 годин не виходить на зв'язок
Гаррісон до лікарні не поспішав. Навпаки, старого дуже тішила кількість кіосків із пивом.
– Невже ще дозволяєте собі? – не вірю.
– Недавно бачив Айзека Азімова. Він саме розлучився й переживав депресію. Ми з приятелем вирішили влаштувати йому парубочий вечір. Пропустити по маленькій, аби за вином пішла вся його туга. Але з'ясувалося, що Азімов непитущий. Він просидів увесь вечір, не торкнувшись чарки, а я нализався.
Наступного дня зустрічаю біля готелю "Спорт" прес-аташе, який опікувався Гаррісоном.
– Старий вже більш як 12 годин не виходить на зв'язок, – каже з розпачем.
Раптом із натовпу виринає винуватець метушні. В руках – пляшка мінералки.
– А от у Москві мене пригощали препаскудним пивом, – перше, що каже.
– Йому спонсори вчора цілий ящик подарували, – зізнається прес-аташе. – Невже сам усе подужав?
2 
1
Коментарі
11