Радянська пропагандистська машина ретельно готувала психологічне тло для знищення людей голодом. Коли починається масована пропагандистська кампанія для легітимізації злочинів, спочатку триває процес ідентифікації "ворога". Людей розділяють на "своїх" і "чужих", - аналізує видання "ТЕКСТИ".
Професор Університету Наполі Андре Ґраціозі, який приїхав до Києва на семінар "Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні в ХХ - на початку ХХІ століття" вважає, що однією з передумов знищення людей під час Голодомору була Перша світова. Коли всі воюючі сторони почали ділити людей на ворогів і союзників, дуже швидко ідея категорій населення стала загрозливою, якщо говорити про політику, яка спиралася на концентраційні табори, переселення людей до віддалених районів і зрештою про фізичні знищення.
Радянський режим продовжив цю практику "массового истребления без всякого разбора" щодо інакодумців і невгодних соціальних груп. "Справжні "куркулі" були знищені ще під час громадянської війни, а селяни, які страждали наприкінці 20-х - на початку 30-х, були не надто багаті, тому визначення "куркуль" було абсолютно фальшиве і нав'язане.
Свою роль зіграла пропаганда: тут і фільм Довженка "Земля", і перший радянський мультик Вєтрова "Радянські іграшки", в якому селяни-працівники б'ють товстого непмана, схожого на свиню. Це дуже жорстока пропаганда", - каже Ґраціозі.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ "ВОРОГА":
Радянська пропагандистська машина ретельно готувала психологічне тло для знищення людей голодом. Дослідник Жак Семлен у своїй праці "Очищувати, знищувати" подивився на механізми пропаганди крізь призму творення уявної ненависті. Коли починається масована пропагандистська кампанія для легітимізації злочинів, спочатку триває процес ідентифікації "ворога". Людей розділяють на "своїх" і "чужих".
"Показують, як виглядає ворог, - пояснює директор Українського центру досліджень Голодомору Людмила Гриневич. - У кінці 1920-х, на початку 30-х у центрі уваги передусім перебував образ "куркуля". Це абсолютно штучний образ. Якщо переглянути величезну кількість документів в архівах, стає зрозуміло, що "куркулі" - це люди, які важко працювали на своїй землі.
Вони не були аж такі заможні, подекуди ледве зводили кінці з кінцями. У виступах партійних діячів, у пресі й особливо в політичній карикатурі почали формулювати такий образ "куркуля", як ворога №1. Поряд із "куркулем" тісно стояли образи попа і петлюрівця.
Ці категорії населення наділялися непривабливими психологічними й фізіологічними рисами. Відбувався процес демонізації цих людей. Так само, як зараз українці у пропаганді адептів третьої імперії виступають у ролі "фашистів", "хунти". Так само в 30-ті роки прості працівники і селяни поставали в образах фактично демонів – тих, хто несли загрозу. В карикатурах і в пресі вони виглядали як злодії, бандити. Це і є процес ідентифікації "ворога" в пропаганді".
ДЕГУМАНІЗАЦІЯ:
Паралельно відбувався процес дегуманізації, коли образ "ворога" подавали у вигляді тварини, наприклад, вовків, свиней чи якихось паразитів. Це, до речі, стосується і теперішнього часу… Ми повинні чітко розуміти, що відбувається процес підготовки до знищення цієї спільноти.
"Людину перетворюють на тварину-хижака чи паразита, яку тільки й залишається, що знищити, - каже Гриневич. - Так само малюнками п'яних попів знищували релігійну сакральність. У процесі демонізації і дегуманізації "куркулі" постають із певними українськими рисами: вуса, вишиванка. У той час, як "правильні" люди - пролетарі - змальовуються в міському одязі або в будьонівках".
Після процесу дегуманізації починається інший етап – пропонуються методи "очищення" від цього "ворога". Створюється ціла система заходів на знищення.
У РАДЯНСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ "КУРКУЛЬ" ОЗНАЧАВ "УКРАЇНЕЦЬ"
"Якщо ми подивимося уважно документи і літературу кінця 20-х - початку 30-х, ми чітко і виразно побачимо заклики до фізичного знищення, - розповідає Людмила Гриневич. - А також засудження тих, хто вимагає не нищити "куркулів", - їх ще називали "підкуркульниками". Карикатури тих часів дозволяють зрозуміти, що в усвідомленні радянської влади поняття "українець" і "куркуль" були тотожні. Абсолютно не випадково ці карикатури виконані в синьо-жовтих кольорах.
Так само в пропаганді адептів третьої імперії зараз лунають закиди, мовляв, Україна – це вигаданий проект, а насправді за нами, українцями, стоять наші господарі американці тощо. Ця казка не нова. Наприклад, існує карикатура, де зображено, що за українцями стоять поляки й інші. А самі українці начебто не мають усвідомлення процесу творення власної держави".
"ДОСКОНАЛИЙ" СВІТ І ПОЛІТИКА ЗАМОВЧУВАННЯ:
Після того, як "ворога" ідентифіковано, дегуманізовано і запропоновано методи очищення, настає ще один етап – пропаганда показує те, яким має бути ідеальний світ. Власне вся радянська пропаганда тих років була спрямована на те, щоб показати, яке прекрасне життя в колгоспах.
"Що говорити, якщо до революції 30 тисяч поміщицьких господарств виробляли стільки хліба, що Україна посідала восьме місце у світі по експорту восьми зернових культур, а через 20 років п'ять мільйонів селянських господарств ледь могли прогодувати себе", - каже Гриневич.
Тут також потрібно не забувати про практику замовчування нещасть і трагедій, які несла за собою колективізація і голод. Як відомо, Голодомор супроводжувався беспрециндентною політикою замовчування, жертвами якої стали чотири мільйони людей. Тоталітарний радянський режим оголосив це явище не існуючим.
ГОЛОДОМОР СУПРОВОДЖУВАВСЯ БЕСПРЕЦЕНДЕНТНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЗАМОВЧУВАННЯ
"У тому, що ми сьогодні бачимо, немає нічого нового. У сучасній російській пропаганді дуже багато того, що було притаманно пропаганді 30-х років. Будь-який прояв української самосвідомості тоді кваліфікувався як прояв петлюрівщини. Готуючи знищення куркуля, готувалося і знищення петлюрівця. Це говорить про те, що фактично ми виходимо на концепт геноциду", - підсумовує директор Українського центру досліджень Голодомору.
Проте, як би не старалися тоталітарні пропагандисти, українські селяни у своїй переважній більшості розуміли штучність поділу на "куркулів", "петлюрівців" і "нормальних" пролетаріїв. 1930 року в Україні в масових заворушеннях проти радянської влади взяли участь близько мільйона людей. І це в умовах однопартійної системи і відсутності опозиції.
2 
1
Коментарі