Кожна мова має свої багатозначні та схильні до багатозначності слова. Нерідко їх зміст доступний тільки з контексту. Для людей, які мислять цією мовою це не робить труднощів. Зазвичай вони цього навіть не зауважують. Натомість іноземці чи просто ті, хто порівнює мову з іншими, можуть зазнати плутанини смислів. Зрештою, це навіть весело.
"Два роки навчання у Москві в аспірантурі збільшили відхід від української мови, а призначення на роботу у Харківський політехнічний інститут, здавалося, довершило мою мовну русифікацію", - пише уродженець Поділля Анатолій Свідзинський у передмові до книги "Синерґетична концепція культури".
Там же племінник поета й перекладача Володимира Свідзинського продовжує:
"На початку шістдесятих років сталося щось вельми цікаве. Маючи нагоду літні відпустки проводити в глухому російському селі (а, власне, "деревне") Тверської (тоді Калінінської) области, переконався, що, хоч і говорю російською мовою, але з огляду на стиль життя і думання (я тоді ще не знав слова ментальність), відрізняюся від росіян надзвичайно сильно, в деяких відношеннях - до діяметральної протилежности.
Основне відкриття полягало в тому, що російські селяни (вони ж "колхозники") мали якусь дивовижну мораль, групову, а не індивідуальну. Як фізику, мені заімпонував такий умовний, але наочний образ: у групі, скажімо, з трьох росіян моральний стрижень проходить через..." - про те, що чоловік побачив у росіянах, і чого ніколи не спостерігав в українців, можна багато прочитати в самій книзі, а тут подамо частину його суто філологічних спостережень - правописом автора. Одне - з тих часів, коли Анатолій Вадимович працював у сімферопольському університеті, інше - з московського періоду життя.
"Кілька століть українцям накидали думку, ніби українська мова порівняно з російською неповноцінна, примітивна, нездатна висловлювати важливі і складні сенси, а творчі здобутки на основі української мови бідні. Це не тільки абсурд. Можна твердити протилежне: лексичний запас української мови надзвичайно багатий. Українська мова надає необмежені можливості точно, чітко і в естетично довершеній формі висловити думку будь-якої складности. Арсенал її засобів колосальний, і саме тому треба великого вміння, щоб ним користуватися. Проте мало хто з наших сучасників, на жаль, таке вміння має, і тому деякі наївні і малоосвічені люди вірять у побрехеньки, які вигадували, та й досі вигадують ті, хто хотів би, щоб Україна втратила свою незалежність чи стала зоною впливу Росії.
Насправді, буквально на кожному кроці, стикаємося з перевагами української мови порівняно з російською, передусім у плані точности і стислости вислову, не кажучи вже про художній аспект. У зв'язку з цим часто виникають навіть кумедні ситуації, особливо в тих випадках, коли йдеться про мовні контакти між особами, які спілкуються різними мовами, наприклад, українською та російською.
У Криму було засновано товариство "Экология и мир". Як же воно називається українською: "Екологія і світ" чи "Екологія і мир"?
Наведу приклади, які це переконливо ілюструють. Свого часу (1987 рік) у Криму було засновано товариство, яке отримало назву "Экология и мир". Коли мені було доручено написати від імені цього товариства до Президії АН УРСР листа українською мовою, постало питання, як же воно називається: "Екологія і світ" чи "Екологія і мир"? На мій запит члени товариства не змогли дати певної відповіді, виникла дискусія, яка мало не довела до розколу товариства, бо кількість прихильників кожної з версій виявилася приблизно однаковою. Зрештою перемогла точка зору, що українською мовою має бути "Екологія і світ", бо під словом мир більшість російськомовних членів товариства домовилася розуміти не відсутність війни, а все, що є навколо. Але як сформулювати це російською так, щоб не було двозначности? "Экология и Вселенная" було відкинуто, бо на весь всесвіт діяльність товариства аж ніяк не поширювалася. Запропонували назву "Экология и свет". І справді ж, росіяни говорять: "Ты на свете всех милее". Однак і цей варіянт викликав заперечення, бо "свет" можна розуміти і як "відсутність темряви", тобто як "світло" українською мовою. Пікантність ситуації підсилилася тою обставиною, що дискусія відбувалася в приміщенні "Комитета борьбы за мир" (тобто проти війни), де товариству "Экология и мир" була надана кімната.
Діяч цього комітету, дотямивши, від чого галас, заявив, що позбавить наше товариство притулку, якщо мир буде витлумачено як "світ". Нещасне товариство змушене було "поступитися принципами" і погодитися, що воно буде розуміти мир як заперечення війни.
Як бачимо, непорозуміння не виникло б, якби члени цього товариства користувалися українською мовою. "Екологія і мир", "Екологія і світ", "Екологія і світло" - цілком чітко визначені різні назви.
Здавалося б, що, з огляду на таку жалюгідну ситуацію з отим миром в російській мові, українці мали бути горді наявністю в нашій мові таких добрих можливостей для точного виразу своєї думки. Аж ні, дехто дійшов до того, що перекладає добре відомий (через папські послання) латинський вислів urbi et orbi як "місту і миру", невдало копіюючи російський переклад "городу и миру", тоді як насправді треба сказати "місту і світу", при цьому в даному контексті світ є світом усіх людей.
Інший цікавий випадок стався зі мною в місті Дубна під Москвою, де відбувалася "всесоюзна" конференція общества "Знание". Учасники замешкали в готелі. При від'їзді я звернувся до адміністраторки, аби сплатити за проживання. Однак гроші вона не взяла і пояснила це так: "Вы живёте за счёт общества". Я вдав, що ображений, і відповів російською таке: "Люди, живущие за счёт общества, — либо калеки, либо паразиты, почему вы меня оскорбляете?"
Лише тоді вона пояснила, що правління общества "Знание" вже сплатило готелю за проживання всіх учасників конференції.
Якби розмова велася українською мовою, і тут непорозуміння не виникло б. Бо ніхто не сказав би, що я живу за рахунок суспільства, було б вжите слово "товариство", зрозуміло, — товариство "Знання".
7 
35413
Коментарі
154