Вже чотири роки працюю в китайських школах та університетах. Викладаю переважно англійську.
Дуже багато китайців носять однакові імена. Прізвища - взагалі стандартні. В класі на 30 осіб може бути тільки 10 різних прізвищ. Ім'я одного з учителів звучить Хуй. Часто дітей називають простими за значенням словами - наприклад, секретарку звали Вранішній Дзвоник. Але часом на імена обирають такі старі слова, значення яких уже загублене.
Ми, українці, будь які звуки, як усно так і на письмі, легко складаємо в слова, від чого можемо мати багато комбінацій. Слова бувають різні за тривалістю. А в китайців кожне слово має один склад. До того ж, коли він закритий, то закінчується тільки на "н" або на "н" носове. Поєднання всіх можливих китайських складів дає дуже обмежену кількість складених слів. Тому вони збільшують кількість можливих варіантів інтонацією. Є 4 тони. Високий і рівний; спадний; той, який спадає і знов підіймається і який просто йде вгору. Вони дуже важливі, змінюють зміст.
А семантика і граматика - легка. Китайці вже не творять, на відміну від нас, нових слів. Складають їх не властиво для нас - поєднують два значення для створення нового. Комп'ютер у них - електронний мозок, мобілка - рука машина, фільм - електронна картинка, панда - кіт ведмідь, індик - вогняна курка, динозавр - боязливий дракон. Шан Хай - над морем.
Деякі, прийшлі з західного світу назви - це в них якнайспівзвучніше складені ієрогліфи. МакДоналдс - май дан ло. Найближче, що змогли. Іноді добирають, аби і значення було подібне. Деякі назви важко перекладати, там ієрогліфи добиралися більше за звучанням. Не думаю, що їх із чимось асоціюють, тому дослівно перекладати - не правильно. Зате цікаво заглядати в значення: Берлін - "бо лін" - кедровий ліс, Київ - "джі фу" - основний помічник, Москва - "мо си ки" - не те відділення.
Можуть бути і такі, де збігається звучання, а назва стає ще влучніша, ніж початково. Шведський меблевий магазин Ікея - "ї джя" - підходящий дім, а машина BMW - "бао ма" - коштовний кінь.
Америка - "мей гоа" - гарна країна, Франція - "ма гоа" - країна законів, Німеччина - "де гоа" - країна моралі. Україна - "ву ке лян" - перекласти складніше, приблизно "чорна орхідея". Київ - "джі фу" - основний помічник, Москва - "мо си ки" - не те відділення.
Назви деяких країн теж дуже цікаві: Америка - "мей гоа" - гарна країна, Франція - "ма гоа" - країна законів, Німеччина - "де гоа" - країна моралі. Україна буде "ву ке лян" - перекласти це складніше, приблизно "чорна орхідея", але вони, скоріш за все, не мають цього на думці, коли вимовляють. Щоби зрозуміли, звідки я - треба все одно сказати, що з-поблизу Росії. На вислів "А, то ви росіянка?" відповідаю: "А, то ви японець?".
Часто справжнє їм'я відомої постаті їм зовсім не знайоме. Елвіса Преслі в Китаї знають тільки як "мао вонґ" - це Кіт Король.
Ще з цікавинок - моя улюблена ідіома: ма ма ху ху. Дослівно - "кінь кінь тигр тигр", а за значеням це скромне китайське "так собі", "не дуже", "сяк-так". "Ти добре розмовляєш англійською?" "Та... кінь кінь тигр тигр".
Ніколи не кажуть "ні". Навіть не мають такого слова. Є різні способи це висловити. На запитання, чи 2+2=5, скажуть "не є" або "не правильно".
Цифри на пальцях показують так, що легко пояснити двозначне число.
Коли говорять по телефону, мені здається, що сваряться, хоч насправді - по-дружньому, але дуже галасливо.
2 
1
Коментарі
16